Реєстрація

Освідчення

Шансів згаяних оковиту...

Шансів згаяних оковиту
Допиваю свою гірку.
Вічним сумнівом оповите
Існування. Чи я ж таку
Сподівалася долю, звиту
У чекання спіраль цупку?
"Чом же ти така сумовита?" -
Не спитаєш мене в садку,
Що весняним рясніє цвітом.

Валентина Дрегваль

Подобається

#3639 в Різне
#906 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 25.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше