Освідчення

Усе життя своє...

Усе життя своє, зібравши в жмені,
В долонях простягну тобі, мов воду
Джерельну, чисту і таку холодну.
Той трунок дивовижний незбагненний.
Одвічну кров для поступу і цвіту.
Чи випий всю, чи просто розплещи!
Хай йде з роси у хмари, з хмар - в дощі
І постає веселкою над світом.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1306 в Різне
#302 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись