Освідчення

На затишок твого тепла...

На затишок твого тепла
Я проміняю всесвіт цілий.
Утома, наче сіра брила
Важезна, в серці залягла.
І зрушити її несила.
Обличчя, вулиці, міста...
Той всесвіт зветься самота.
У нім космічним сивим пилом
Усе колишнє припада,
Мов декорація пуста
Картонна. Як же я любила
Химери ті! Усе життя
Чогось чекала і шукала.
А просто посмішка ласкава -
І вже не буде вороття...

Валентина Дрегваль

Подобається

#1306 в Різне
#302 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись