Освідчення

Тоскно жити без звістки...

Тоскно жити без звістки від тебе
Чи про тебе. Без жодних чуток.
Поглинає захмарене небо
Шал гарячий моїх молитов
До останку. Вуста занімілі
Вже не в змозі промовити слів.
Всі закляття й благання безсилі.
Одного тільки прагну: щоб жив.
Хай далеко від мене. Байдуже.
Хай із іншою щастя знайшов.
Я так тяжко тобою недужа,
Жар таємний затруює кров.
І безжально втрачаючи сенси
В порожнечі лункій самоти,
Знову палко молюся всім серцем,
Щоби десь в цьому світі жив ти.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1313 в Різне
#302 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись