Світ тьмяніє. Вбирається в сірий. У туманну глевку каламуть. І затоплює повінь зневіри Мою душу самотню. Не чуть Твого голосу. Жодного слова. Ні відлуння. Ах, скільки разів Мені снилася щира розмова Із тобою! Як душу ятрив Потім спомин про сни ті звабливі Нездійсненні. Єдиний мій гріх І провина, й хвилини щасливі... Ще той пломінь у серці зорів, Зігріваючи чимось надійним, Наче рук твоїх ніжних тепло. І байдужа була сіра дійсність Ніби зовсім. Затятим стеблом Через кригу камінну угору Я тяглася до неба твого. А тепер лиш понура покора. І ця сірість похмура кругом.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
