Освідчення

Майже зимна пронизлива свіжість...

Майже зимна пронизлива свіжість
Перед самим світанком. І в ній
Щось таке невловиме і ніжне,
Наче дотик невидимий твій
До щоки. Тиха ласка привітна,
Що наповнює серце теплом.
Й знову хочеться жити на світі
Й сподіватись. Колючим клубком
В горлі ще не зав'язла реальність
Самоти й порожнечі довкіл.
Серцю треба насправді так мало -
Просто дотик твоєї руки.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1299 в Різне
#301 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись