Освідчення

Поведи мене в тишу...

Поведи мене в тишу
Прозору, лунку, неосяжну,
Де лиш вітер колише
Траву степову. І мов дражнить
Насторожене вухо
Той шерех, як грому відлуння
Задалеке для слуху,
Скоріше уявне, чавунне
Калатання на сполох
Якихось невидимих дзвонів,
Що тривожить спроквола
Чуття чимсь чужим і стороннім
В цьому дивному світі,
Що зітканий з тиші дзвінкої,
Трав шовкових і квітів,
В яких ми блукали з тобою...

Валентина Дрегваль

Подобається

#1398 в Різне
#312 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись