Освідчення

Мрію, візьмеш мене за руку...

Мрію, візьмеш мене за руку.
Тим знайомим теплом долоні
Знов зігрієш. І серця стукіт
Залуна в розпашілих скронях.

Під аркади ясних веселок
Крізь завісу дощів шалених
Луки нам килими простелять
Попід ноги м'які зелені.

Підем вдвох в далечінь серпневу.
Ніч під ноги нам зронить зорі
Й небом, наче плащем смушевим,
М'яко плечі і стан огорне.

Сутінь ніби поглине звуки
Всі довколишні й все колишнє.
Й раптом тісно сплетуться руки,
Не спроможні сховати ніжність.

Подобається

#3640 в Різне
#906 в Поезія

Відредаговано: 25.11.2025