Освідчення

Це чекання...

Це чекання таємне й тоскне.
Знов по нервах гарячий струм -
Невідступна тривога гостра,
Нездоланний тремтливий сум.
Я щодня із найменших часток
Знов збираю життя своє,
Де найбільше у світі щастя -
Просто знати, що ти десь є.
Твої теплі м'які долоні
І сталева глибінь очей.
Вітер пестить десь сиві скроні
Прохолодою... Не втечеш
Із полону страху за тебе.
У пустелі самотніх днів.
Ти тримаєш на плечах небо.
Ти ж хоч інколи снись мені!

Валентина Дрегваль

Подобається

#1299 в Різне
#301 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись