Освідчення

Ох, як непросто...

Ох, як непросто тебе забути!
Твоє обличчя, твоє тепло.
Це майже як перестати бути,
Хоч поміж нами і не було
Нічого. Просто обійми дружні,
Рукостискання. І сотні слів
Банальних і обережних дуже,
Щоб ненароком не зрозумів,
Яка палка і безсила пристрасть
До тебе вабить... Не відгадав
Таємну муку. Сумління чисте.
А сльози... Сльози лише вода....

Валентина Дрегваль

Подобається

#1309 в Різне
#303 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись