Освідчення

Мені маряться твої дотики ...

Мені маряться твої дотики.
Ти торкаєшся вітром щік.
Пестиш губи вербовим котиком
Гладиш плечі в літнім дощі.
Ти довкола незримим літеплом
У повітрі немов розливсь.
Мов невидимим і гнучким стеблом
Срібноцвітних ліан обвив
Моє серце. І п'є їх примарний цвіт
Мою ніжність і кров із жил.
І тепер мій єдиний реальний світ
Твоїх дотиків міражі.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1299 в Різне
#301 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись