Освідчення

Знов беззахисно і безмовно...

Знов беззахисно і безмовно
Пити погляд очей твоїх,
Задихаючись від німого
Крику. Мій непростимий гріх
Ця прихована тиха ніжність.
Цей таємний нещадний шал,
Що випалює душу грішну...
Загорнутися б, наче в шаль,
В погляд лагідний твій. Забути
Всі розпуки і всі жалі.
Тямлю я, що тому не збутись.
Ну, принаймні, на цій землі...
Може, потім, далеко звідси
Я в обіймах твоїх засну.
Поки ж лише холодна відстань,
Ще й помножена на війну.
На розпачливий страх за тебе,
На молитви палкі й плачі.
Нездійсненна одна потреба:
Знати, як ти, вдень і вночі...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше