Освідчення

Чути, як у весняній свіжості...

Чути, як у весняній свіжості
Розчиняється вся печаль
І, не в змозі здолати ніжності,
Ледь торкатись твого плеча.
Говорити спокійним голосом
Незначущі якісь слова,
Поки в серці і дивно, й солодко,
І тремтливо знов ожива,
Розливається хвиля повені
Потаємних надій і мрій.
Задивлятися зачаровано
В сиву далеч очей твоїх.
Линуть миті, короткі, лічені
Й нескінченні... Спинити б їх!
Квіт вишневий, дощем посічений,
Обсипається нам до ніг.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1299 в Різне
#301 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись