Освідчення

Мушу знати...

Мушу знати, що зараз з тобою!
І не смію. Яка то покута!
Серце мовчки впивається болем.
Я караюсь. Не можу забути
Теплий потиск м'якої долоні,
Постать, повну спокійної сили,
Свій пришвидшений живчик у скронях,
Від прихованих дум посивілих.
Все вже сталося. Мушу мовчати.
Маю жити в жалях і розпуках.
Чужий спокій невпинно плекати
І свою нерозкаяну муку.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1308 в Різне
#302 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись