Освідчення

Незмінно чекаю на зустріч...

Незмінно чекаю на зустріч хоча б випадкову.
Почути твій голос, відчути знайоме тепло
Спокійне і сильне. Не зважуся мовити й слова.
Слова ж бо безсилі. Застиглі. Немов бите скло,
Впинаються в серце, що тяжко впилося чеканням
Без шансів, без сенсів, у вічному колі мовчань.
Ховаючи й натяк на справжні свої поривання,
Втрачаю невпинно й даремно і сили, і час.
Я навіть не смію тебе попросити про волю,
Бо ти ж бо ніколи, ніколи мене не тримав.
І навіть не певна, що може вважатись любов'ю
Ця пристрасть безглузда, безправна, шалена й німа.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1308 в Різне
#302 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись