Освідчення

Ти не приходиш...

Ти не приходиш навіть в снах.
Ах, як болить мені ця далеч!
Ця невідмолена вина
Усіх кохань моїх невдалих.
Моїх мовчань. Моїх страхів.
Я так завжди боялась жити!
І от наприкінці часів
Нові розквітли в серці квіти.
Тендітні, пізні, боязкі,
Яким вже сонця не судилось.
А все ж душа вином п'янким
Як перший раз впилась. Хотіла
Забути про невпинний час,
Про весь недосконалий всесвіт.
Припасти до твого плеча
І йти крізь дощ в байдужу безвість.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1299 в Різне
#301 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись