Освідчення

Обсипалось листя...

Обсипалось листя. Знов смуток бентежний бере
В полон мою душу. І час ще безжальніше плине.
Вдивляюсь у небо крізь віти тендітних берез,
Що тужать за втраченим жовтим серпанком осіннім.
Холодне повітря чомусь так нестерпно пече
У грудях. І вже не лякають байдужість і втома.
Якби ж моя воля... Схилитись тобі на плече
Й заснути. Забути. Поринути у невагоме.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1312 в Різне
#304 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись