Освідчення

Якби ця тиха ніжність...

Якби ця тиха ніжність мала крила
Полинути, припасти до чола,
До рук твоїх... Любов моя безсила,
Безплідний спалах пізнього тепла.

Люблю тебе безкраїм сивим сумом,
Осіннім щемом ніжності. Люблю
Цих зустрічей п'янкий солодкий трунок
Й гірку отруту відстаней й розлук.

Самотня туга. Я не смію й словом
Стривожити байдужий спокій твій.
Моя смішна й безпомічна любове,
Ти так і згинеш в ніжності німій.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1310 в Різне
#302 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись