Освідчення

Ти. Недосяжний...

Ти. Недосяжний, мов небес блакить,
Мов космосу холодні сиві брили.
Твій ніжний шепіт листям шелестить,
Хоч ми ніколи так не говорили.

Легким теплом твоіх м'яких долонь
Травневий вітер пестить моі плечі.
Мій нездійсненний, мій щасливий сон,
Жаданий і фатально недоречний.

Безглузда віра в чудо ще живе,
Дарує ще душі безсилій крила.
Я б все одно придумала тебе,
Якби нам зустріч доля не судила.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1301 в Різне
#301 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 13.04.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись