Освідчення

Я не повинна думати про Вас...

Я не повинна думати про Вас.
Про ці м'які долоні й теплий погляд.
Не чути в серці холод повсякчас.
Вже так судилось. Ви тепер лиш спогад

Про те, чого і бути - не було,
Що навіть просто словом стать не сміло.
Обличчя. Голос. Пасмо над чолом,
Що раптом передчасно побіліло....

Такий живий, такий жаданий, Ви
Такий далекий і чужий до болю.
А може, я придумала цей світ,
Наповнений уявною любов'ю!?

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше