Розділ 7: Золота пастка та Камінь Відлуння

Таня ковзала вниз по скелі зі швидкістю блискавки. Її пальці горіли від напруги, а Камінь Відлуння за пазухою пульсував у такт її серцю. Щойно її ноги торкнулися срібного піску, небо над ними остаточно згасло, змінившись на зловісне золоте сяйво.
​— Швидше на борт! — скомандувала Саша. — Я відчуваю, як повітря стає важким. Острів намагається нас попередити!
​Коли вони заскочили на палубу «Допитливості», перші золоті піщинки вже почали осідати на вітрилах. Катер почав видавати дивний гул — срібло на щоглах реагувало на наближення шторму.
​— Катю, де ми?! — крикнула Таня, намагаючись розгледіти вихід із бухти.
— Я не бачу нічого на картах! — відчайдушно відповіла Катя, протираючи скло компаса. — Стрілка просто крутиться, вона притягує цей золотий пил! Ми сліпі!
​Золотий туман накрив їх, як важка ковдра. Світ навколо став однотонно-яскравим і абсолютно тихим. Спів водоспадів зник.
​— Таню, діставай камінь! — раптом вигукнула Саша. — Мелодій казав, що він записує звуки острова. Це наш єдиний шанс почути дорогу!
​Таня дістала Камінь Відлуння. Він світився крізь золотий туман блакитним променем. Саша поклала на нього руку і заплющила очі.
— Слухайте… — прошепотіла вона.
​З каменя пролунав тихий звук — голос того самого водоспада, крізь який вони проходили. Саша спрямувала камінь у бік туману. Там, де звук ставав гучнішим, туман ніби трохи розступався.
​— Це наш маяк! — зрозуміла Катя. — Таню, правий борт! Спрямовуй катер туди, де камінь співає найголосніше!
​Це була найскладніша подорож у їхньому житті. Вони пливли крізь «золоту стіну», орієнтуючись лише на звук. Коли «Допитливість» нарешті вирвалася із зони шторму, дівчата побачили, як золота хмара залишилася позаду, накриваючи Острови Срібних Водоспадів куполом, захищаючи їх від чужих очей.
​Вони були в безпеці. Але Камінь Відлуння в руках Тані продовжував вібрувати.
​— Дивіться, — Катя вказала на карту. — Камінь не просто співає. Він малює новий шлях.
​На пергаменті, прямо під їхніми очима, почали з'являтися нові лінії, що вели далі за горизонт. Шлях до Світлодара був вільний, але пригода тільки набирала обертів.