3.

Ось вони зібрались, Анна взяла із собою трохи речей вони сіли у віз і відправились у селище.

За пів години вони добрались до ферми, вийшовши із продуктового воза, Анна озирнулась навкруги, через побачене вона була неймовірно вражена, красою краю, який оточував її, зі здивованим поглядом вона поглянула на Олександра і сказала що їй усе це сильно подобається, Він усміхнувся та сказав ну звісно, мені тут також сильно подобається, я радий що мені вдалось тебе здивувати, і ось перед її очима представ дерев'яний будинок, нумо ходімо у дім сказав він, зайшовши Анна усе розглядала у домі, і дивувалась побаченому, в домі було багато цікавих картин та витворів мистецтва, увесь дім був виконаний у химерному стилі, через що кожна кімната відрізнялась одна від одної, кухня та ванна кімната, які знаходились на першому поверсі, були виконані в сучасному на той час стилі, а от коридор і зал у древньому,  і ось вони почали підійматися на другий поверх по красивих дубових сходах, на другому поверсі був світлий коридор із багатьма видами вазонів, праворуч знаходилась спальня, а ліворуч гостьова кімната, а по середині були красиві великі двері які вели у кабінет господаря.

І ось Олександр запитав у Анни вибирай кімнату яка тобі сподобається, звісно що та де спиш ти, відповіла вона. Гаразд ласкаво просимо відказав він.   Тоді ти розбирай речі, а я пішов виконувати роботу на фермі, а пізніше я усе тобі покажу і розкажу, ок відповіла вона, тоді коли я закінчу із, речи ма то приготую їсти, що ти будеш запитала Анна? Олександр усміхнувся і сказав на твій смак, усе потрібне ти знайдеш на кухні, гарного тобі робочого дня відказала вона. Дякую навзаєм відказав він, після чого Олександр спустився у низ та вийшов на двір, і почав доглядати за рослинами та тваринами, до самого обіду, в той момент вийшла на двір Анна, та почала гукати його, щоб він йшов їсти, після почутого Олександр почав йти у дім, вони разом сіли за стіл та почали їсти, після того, як він поїв, Олександр встав подякував їй, та подав руку ходімо пора трішки відпочити, бо у вечорі знову чекає робота, сказав він, вони разом відправились у зал, сіли обнявшись на дивані, та почали дивитись як горить камін.

Після кількох годин тиші, настало вечоріти, Олександр устав та сказав до Анни, уже настала пора, ходімо я усе тобі покажу, вони разом вийшли із дому та пішли доглядати за усім, під час роботи він показав і розповів Їй усе про ферму та про догляд за нею, вони разом трудись до того часу, поки сонце майже повністю не сіло, ось і все ми закінчили усю роботу сказав Олександр, він узяв її за руку та повів на терасу яка знаходилась у саду, сад був прекрасний в ньому росло багато квітів та дерев, а посеред саду знаходився ставок, він сказав до неї порозглядай усе навкруги тобі сподобається, а я прийду за кілька хвилин, гаразд відповіла вона, він увійшов у дім спустився в підвал та узяв пляшечку червоного вина, поряд узяв тацю на який поклав фрукти, після чого піднявся з підвалу в коридор та зайшов на кухню, взяв штопора і відкрив пляшечку вина та вийшов з усім в сад, побачивши її він запитав ну як тобі краєвиди? Усе неймовірно красиво відповіла вона, ти іще не бачила захід сонця, відповів він, тому пропоную зустріти його разом за пляшечкою вина, та вловити моменти романтики під заходом сонця.

Ок я залюбки відповіла Анна, вони разом сіли за столик який знаходився на терасі та почали насолоджуватись цими прекрасними моментами разом. Коли сонце сховалось за обрій і на небі з'явилися зоря вони встали, взялись за руки та почали дивитись на зорі у нічному небі, Олександр обійняв Анну та ніжно поцілував після чого він узяв і підняв Її на руки та зайшов у дім, там вони разам піднялись у спальню, у якій зайнялись палким коханням.

З самого ранку почулись постріли та крик, через що Олександр та Анна прокинусь, не розуміючи що таке коїться вони швидко одягнулись, та вийшли на двір на вулиці були гучно чутні постріли та плач який доносився із середини селища, Він сказав Їй, щоб вона сховалась у підвалі який знаходився у домі.

А сам пішов поглянути, що там таке коїться, тихо і непомітно він підійшов до середини поселення та ховаючись за будинком побачив два кораблі які пришвартувались біля берега, неподалік від них знаходився іще один третій корабель, із двох кораблів повиходили  пірати, вони обшукували та грабували будинки, та й усе руйнували навкруги, ніби щось шукали або когось, тому скрізь був плач і галас. Вони казали, що шукають втікачів та зрадників які переховуються тут. 

Олександр поглянув на чорний прапор який знаходився на кораблі, на ньому був зображений череп і кості, він зразу зрозумів, хто вони такі, це були пірати.

Він тихенько розвернувся та почав вертатись у свій дім, коли він прийшов то побачив як пірати із третього корабля, висадились неподалік від його дому, та й почали уже обшукували його ферму. 

І тут сталось дещо погане, Анну знайшли у підвалі та вивели із дому на двір, та почали допитувати її, хто вона така, і чи знає людей, яких вони показували на листівках розшуку, вона почала плакати та відказувати, що нікого не знає. В той момент Олександр почав думати що йому робити як визволити Анну із їхніх лап, і ось на його очах вони ударили її в живіт, він наповнився люттю і перестав себе контролювати, Олександр ви пригнув із засідки та напав ззаду на пірата який стояв біля нього, і звернув йому шию, вихвативши в нього зброю,  він почав стріляти у ворогів, завдяки стрільбі та рукопашному бою, він зміг перемогти сімох піратів із дванадцяти, поки їхній капітан не приставив зброю до голови Анни й тут Олександр завмер, кидай зброю хлопче поки я її не вбив. І ось він кинув зброю на землю, тут підійшли четверо піратів, накинулись на нього та почали бити хто руками, а хто ногами, а коли Анна побачила як знущаються, над ним, то почала благати у капітана, щоб вони перестали, після чого крикнув капітан досить, привести його до мене.

Пірати послухали та приволокли по землі Олександра, до Капітана, так ану глянемо на твоє обличчя, хто ти такий? І коли він підняв та поглянув йому в очі, то неймовірно здивувався, і засміявся, а я то думав хто так вправно переміг моїх піратів, так це ти Великий Герой Семи морів Олександр Кейн, або точніше Червоний Дракон, після цих слів усіх присутніх було велике здивування почутому, особливо Анна поглянула на нього і не змогла повірити почутим словам.