7.

І ось пройшов день, у ранці його збудив лікар, Олександре, вставай, він прокинувся та запитав у Артура, що таке?

Та ось ми уже пристали до берега, ого так швидко здивувався він, так я тобі вчора казав, що уже не довго залишилось, нагадав йому лікар, і що тепер запитав Олександр?

А тепер ми зійдемо на берег та відправимося на ринок, для продажу рабів та награбованого, та ти не переживай все із тобою буде добре, судячи зі слів Чорної Бороди, він хоче залишити тебе собі, звісно якщо ти видужаєш. Та все ж надалі, він буде оцінювати тебе за твоїми вчинками, якщо ти виправдаєш його сподівання тоді ти заживеш доброї слави у піратів, тому ти пам'ятай, що Чорна Борода непростий капітан він є бароном, якій має найбільшу владу та славу серед усіх піратів.

Та якщо він передумає тоді, я тебе викуплю із рабства, звісно якщо ти надалі мені усе повернеш, звісно що поверну відказав Олександр, я не люблю залишатись у боргу.

 Вони усі разом увійшли у місто, Чорна борода, дав наказ лікарю, взяти Олександра і відвести його у дім Капітана, та й там доглядати за ним, а сам він із командою пішов на ринок торгувати!

Ось Олександр, з Артуром підійшли до маєтку, він оглянув усе навкруги, та й був вражений побаченому, маєток вражав своїми розмірами, і тут лікар постукав у двері, із них вийшла прислуга, та запитала чого вам потрібно панове, господаря немає в дома, ми це знаємо, бо він сам нас сюди послав, ми є членами його команди, ось цей чоловік поранений, тому Чорна Борода,  дав мені наказ відвести його сюди та доглядати за ним поки він видужає, ага зрозуміло це чудово, ну тоді, будь ласка, заходьте і вони увійшли в дім!

Прислуга відвела їх до вільної кімнати, де і поселила їх, після чого вона вийшла, а Артур сказав своєму пацієнту прилягти на ліжко, де він зможе його оглянути!!!!

Олександр так і зробив, за деякий час лікар оглянув його та замінив бинти, та обробив рани й сказав йому, що його рани швидко затягуються, та все ж йому потрібно багато відпочивати та лежати. 

Артур встав, сказав що йому уже пора, і те, що він буде навідуватиметься часто, попрощався та й пішов. 

Олександру набридло лежати тому він встав, та вирішив зробити екскурсію по дому, він вийшов у коридор та випадково зіткнувся із, красивою дівчиною, приблизно його ж віку, в її руках були книги які попадали на підлогу, тому він швиденько опустився в низ аби якомога скоріше виправити ситуацію яка склалась.

Вони разом почали збирати книги поки, їхні руки не зіткнулись, узявши одну і ту книгу водночас! В цю мить вони підняли свої погляди й направили їх у вічі один одного, в цей момент між ним немов пройшла іскра, яка запалила їхні серця, і ось сталось кохання з першого погляду.

Олександр дивлячись у вічі, запитав у дівчини скажи, будь ласка, як тебе звати? З дивуванням на обличчі вона відказала Мене звуть Роксолана, а тебе як? А я Олександр,  приємно познайомитись!

Тримаючись за руки, та розглядаючи її обличчя він зробив Роксолані комплімент, сказавши що в неї красива зовнішність та дуже красиві очі, та іще, якщо вона усміхнеться, то посмішка на її обличчі зробить її іще красивішою, тому він усміхнувся до неї, а вона натомість посміхнулась йому.

Коли він зібрав усі упалі книги він встав та й подав їй руку, дівчина піднялась, і подякувала йому за допомогу, і попросила вибачення за неприємну ситуацію, нащо він відповів, ти що та ні в чому ти не вина, винен я, що в чужому домі був не уважний, тому ти вибач мені, будь ласка, гаразд я вибачаю тобі, хоча я вважаю тепер, що ми обоє вині, та все ж  як є!

До речі Олександр я тебе тут ніколи не бачила ти, мабуть, тут не довго, саме так, я опинився тут нещодавно, мій корабель був потоплений я єдиний вижив із команди, довгий час я поранений дрейфував на уламку корабля, допоки я не був урятований Чорною бородою, і ось ми припливли на цей острів, майже усіх полонених відправили на ринок, а мене сподобав капітан та й відправив сюди, для лікування, після чого я зустрів тут тебе, ось тепер ти усе знаєш.

Тепер я усе зрозуміла, дякую за чесність, ну гаразд ти вибач та мені уже пора, я маю йти скажи, будь ласка, хто ти тут, та куди спішиш, дай відповідь якщо не секрет, та найбільше мене цікавить, чи ми побачимося іще? 

На усі ці питання, вона почала давати відповідь: те хто я це секрет, засміявшись підморгнула йому, а спішу я на навчання до професорів, а на те чи ми іще побачимося, я дам коротку відповідь, звичайно, що так. Ми із тобою невдовзі побачимося, скоріше ніж ти гадаєш, а зараз поки що прощавай, я уже запізнююсь, та й Роксолана помчалась швидко у перед.

Після їхньої розмови він обійшов та обдивився усе навкруги, та й повернувся в кімнату, невдовзі хтось постукав у двері, він підійшов та запитав хто це? Нащо отримав відповідь: пане вас кличе мій господар, ммм і що він від мене хоче? Він кличе вас до вечері, тому, будь ласка, не заставляйте його чекати, ну гаразд зачекайте хвилинку я уже йду, та Олександр відкрив двері й пішов у слід за прислугою.

І ось перед його очима відчинились красиві двох сторонні двері, а за ними знаходився великий стіл для бенкету, та чомусь лише дві людини сидить за ним.

Рівно посередині цього столу, сидить господар, Чорна борода, ліворуч його руки сидить його дружина, на ім'я Ніколь, він привітався з ними. Та подякував, за порятунок та за хороше ставлення ну і звісно за лікування, та ти що не потрібно мені дякувати, відказав господар і сказав краще давай сідай за стіл, тому Олександр сів і узяв келих вина та сказав тост, після чого сів на місце, поряд з господарем, за кілька годин таких по сиділок, вони сп'яніли! І ось в той момент зайшла молода жінка, і підійшла до них та сіла праворуч Бороди. А Олександр все не міг відірвати від неї погляду, після чого запитав хто це для вас? Це моя донечка, відповів Борода, скажи що вона красуня, так звісно справжнісінька красуня відказав Олександр!!!

На що вона усміхнулась та сказала дякую, і ось ми знову побачились, як я тобі й обіцяла, що ми скоро знову зустрінемося.