6. Початок історії.

Олександр народився у Запорізькій січі, у звичайній сім'ї, він був найстаршим сином. Із самого дитинства він володів багатьма талантами й дарами, він був тісно пов'язаний із природою, через що його батьки відали, на навчання козакам характерникам, багато років пройшло з того часу.

І ось коли йому виповнилось 16 років, він мав пройти кілька випробувань, перед тим як стати характерником, в одному із таких випробувань, хлопчині було потрібно переплести Дніпро, та й висадившись на березі, він упинився у лісі, йому прийшлось виживати там без їжі та зброї цілих 7 днів, він міг використовувати лише свій розум та руки, для того, щоб добути усе потрібне.

Та завдяки хорошому навчанні та вродженим талантам він зміг пройти усі випробування! Та стати характерником!

Після чого він був відправлений на війну в, якості козака характерника.

Протягом двох років, він воював за рідну країну, та й завжди перемагав, він здобув чимало перемог і слави, завдяки заслугам дослужився до сотника.

Він у бою навіював страх на ворогів, і ось йому відали наказ, зі своєю сотнею відправитись на війну яка йшла на карибському морі.

Він сів на корабель зі своїми воїнами, та й приєднався до основного війська після чого відправився із ними, у бій!

Та на жаль його команду спіткала невдача, його корабель потопили, а він залишився у морі дрейфувати на дерев'яній частині корабля, пройшло трохи часу, як його виловили пірати, та й підняли на борт корабля, Він уже не мав ні сил, ні снаги, опиратися, вони його привели показали капітану та й спитали, що нам з ним робити, нащо він відповів, кинути його у в'язницю, та й надати йому медичну допомогу, а навіщо це, запитали вони.

Бо я бачу що він добрий хлоп, можливо буде з нього чудовий пірат, а якщо ні, то продамо його!! Ну якщо ви так говорите тоді гаразд! Пірати відвели Олександра у в'язницю, та й покликали лікаря, він прийшов і почав лікувати його! За кілька днів він опритомнів, та й розплющив очі й поглянув на вкруг, він все не міг зрозуміти де він зараз знаходиться? Хотів встати, щоб детальніше розгледіти усе, та тільки рипнувся із ліжка, то зразу почув сильний біль. Він поглянув на своє перебинтоване тіло, та й почав усе потроху згадувати усі спогади про, мелькнули перед його очима, завдяки цьому він збагнув чому він поранений, та все ж він не розумів де опинився! Через силу він опанував біль тому, що так його вчили, встав та й почав озиратись по сторонах. Зі всіх сторін його оточували грати, та інші клітки в яких сиділи полонені, Олександр помітив поряд зі собою чоловіка, який знаходився у сусідній камері, та й запитав: в нього де він опинився, на що він йому відповів, зараз хлопче ми знаходимось на Пєрацькому кораблі, а саме на чорній перлині, це корабель славно звісного капітана Чорної бороди. І зараз нас везуть  у столицю піратів. Навіщо нас туди везуть, та хто його знає, можливо продадуть в рабство або взагалі з'їдять, та жартую я! Якщо чесно, то я не знаю, що з нами буде.

Дякую, тобі чоловіче за роз'яснення, скажи як тебе звати? Нащо той чоловік відповів, я Тарас, а тебе як звати, а я Олександр, зрозуміло, ну тоді будемо знайомі сказали вони!

Олександр встав та й подумки почав думати про те, що тепер він знає де знаходиться, тепер лише залишилось придумати, дієвий план як звідси вибратись, і ось в цей момент зайшов у камеру лікар, та підійшов до нього та запитав як ти себе почуваєш? Та може бути, відповів Олександр, що правда усе тіло ниє і болить, ну тоді гаразд, мабуть, ти зголоднів, ось тримай поїж, та й поставив із цими словами лікар їжу на стіл.

Олександр подякував, за свій порятунок, та лікар сказав не мені потрібно дякувати, а Капітанові за те, що підібрав тебе та відправив на лікування! Я зрозумів, якщо матиму можливість, то обов'язково, подякую йому, особисто.

Гаразд сказав лікар, ти поїж і відпочивай та набирайся сил, вони тобі знадобляться. А я пішов, іще побачимось, сказав лікар й пішов.

Через трохи по нього прийшли пірати та схопили його і повели, до Чорної бороди, приволокли його та кинули до ніг, капітану. Я бачу тобі стало легше, так стало, в першу чергу завдяки вам, після чого подякував Олександр бороді за усе і спитав, що вони планують із ним робити, та з іншими полоненими, нащо отримав відповідь: ось з тобою розберемося пізніше, а заодно зрозуміємо хто ти, а інших відправимо хтозна-куди.

Після їхньої розмови, Капітан відав наказ відправити його назад у в'язницю, та наглядати за ним, поки він не передумає, що з ним робити. Олександра відвели у камеру, він узяв та ліг на ліжко, закрив очі та й почав думу гадати, що робити далі, під час довгих роздумів він не помітив як настала пізня пора, обернувшись набік він заснув, наступного ранку прийшов лікар, перев'язати його, та й дати ліки.

Після процедур лікар гукнув до варти принесіть йому їсти, йому потрібно набиратись сил, ураз варта зайшла та поставила їжу на стіл, та вийшла.

Олександр сказав до лікаря, я був подякував капітану тому, що ми із вами домовлялись, а тепер я хочу подякувати вам за усе! Та немає за, що відказав йому лікар, ти видужуй, добре сказав Олександр! До речі як вас звати, ви для мене стільки зробили, а я все не знаю вашого імені, мене звуть Артур, приємно з вами познайомитись, скажіть, будь ласка, що зі мною буде? Та все із тобою буде нормально, не переживай, якщо капітан відав наказ наглядати за тобою, значить ти йому важливий! Принаймні я так гадаю, усе остаточно вирішиться коли ми прибудемо до дому, а саме у столицю піратів!

Зрозуміло сказав Олександр, та й запитав, а іще довго нам пливти? Та ні недуже, іще один день в дорозі відповів йому Артур.

Ну гаразд, я пішов, а ти відпочивай, та й ураз вийшов лікар.

Олександр довгий час думав, про втечу і тому обдумавши багато варіантів, він не знайшов правильної відповіді, ось вибратись із клітки для нього це не проблема, а от перемогти цілий корабель озброєних піратів, це майже не можливо, та навіть обійти їх, у його важкому стані, це дуже важко, та навіть якщо все ж йому вдалось би вибратись на поверхню, то що робити далі? Один він не зможе керувати великим кораблем, випригнути у воду це не варіант, бо корабель знаходиться по середині моря, тому йому не вийде допливти до берега, тим паче в морі водяться хижі тварини. Спустити на воду човна, непоганий варіант та все ж не вірний, бо він не знає у яку сторону пливти, блукаючи в морі він може так і не добратись до берега, а загинути від зневоднення або від голоду. Тому поки що, він вирішив бути полоненим, та чекати свого часу, і коли той час настане то він зробить свій хід.