13

Виведення літака на воду надало сили Яковлєву. В головному баку лишилось дуже мало пального. Звільняючись від зайвої ваги літак підіймався над водою. Понтони тепер були занурені у воду на половину, і це давало змогу робити розгін літака по воді. А що коли звільнити ще й носовий бак, то вага зменшиться ще. От і потрібно змінювати пальне. Гас на газ. Всього одна літера, а скільки переваг. Бак з водою і камінням займуть не лише менше місця, вага теж мають значення. Василь вже зробив деякі розрахунки, і виявилось, що нічого не можливого не має. Бак можна установити де завгодно, а подачу пального робити по старих каналах, з деякими змінами. Але для початку провести декілька пробних експериментів.

Панторов зробив для Василя невеликий бачок, з двома отворами для виходу газу, і з пробкою що нагвинчувалась. Саме через неї заливали воду, і вкидали каміння. Що це випробовування принесе деякі труднощі він і не підозрював. Підготовка йшла повним ходом. Поки Гоно був зайнятий баком, Василь перевірив внутрішню частину літака. Основний бак, що ще мав пальне, можна прибрати, а на його місце помістити експериментальний. Він і місця займе менше, а основний вони використають, як понтон на випадок поганого приземлення на воду. Ще один понтон під днищем літака не завадить. До всього тут найкращі канали подачі пального, не потрібні зміни.

Василь все вже вирішив, лишилось лиш дочекатись вивільнення бака, його підготовка, і прикріплення до днища.  А Гоно так віртуозно працював з лампою, що дуже швидко робив все, що його просили. Мабуть, побажання Селінкова, робити все швидше, підганяли Панторова. Він затримався одного вечора, але на ранок у нього був готовий макет. Кришка легко відгвинчувалась.

Василь саме міркував над чимось, коли Гоно заливши води й вкинувши каміння, загвинтив кришку і підніс вогонь до отворів. Від спалаху, і гулу, Василь аж підскочив. З отворів виривалось полум’я, а бак почав рухатись. Швидко зорієнтувавшись, Василь кинувся до бака, що рухався. Він всім тілом навалився на бак пробуючи його зупинити. Гоно теж відійшов від несподіванки кинувся допомагати Василеві. Але вдвох вони не могли зупинити бак, що як танк, занурюючись у пісок, продовжував свій рух. На шум прибіг Селінков. Оцінивши ситуацію, він схопив чималий камінь, поклав його на бак, а сам почав допомагати зупинити бак.

Хвилин десять йшла боротьба людей і природи. Бак продовжував просуватись вперед. Він згорнув перед себою чимало піску, з каменем і людьми продовжував свій шлях. Добре, що його рух був в глиб острова, а не в протилежний бік, а то наслідки могли бути куди гірші. Відштовхнувши все до самого каміння, бак почав втрачати силу. Василь майже лежав на піску, що навернув бак. Поштовхи ще відчувались, але руху не було. Мабуть, сили було замало, щоб зрушити трьох осіб, груду піску і каміння. Яковлєв перестав впиратись, сів на каміння, спиною до бака.

На кінець можна перепочити. Поряд сіли Гоно зі Степаном. Всі троє підперли бак, що продовжував виверження з отворів полум’я. На такий ефект Василь не надіявся. Це ж яка сила. Для літака цього замало, але рушійна сила є. Було б злочином не використати це у своїх цілях. Вони використовують багато чого, що відкрив їм острів. І нічого не буде, якщо ще одне вони поставлять на службу собі. Коли все стихло, Василь полегшено зітхнув. Ще одне випробування пройшло вдало, і без особливих втрат. А сили вони відновлять.

• Ну, що винахідники, що на цей раз? З вами нема коли сумувати. Що це було?
• Ракета, – відповів Василь.
• Що-що? Ракета? Та це більше схоже на танк без гусениць. Я серйозно питаю.
• Випробування нового пального для літака. А вийшло, сам бачив.
• Хороше випробування.
• Ну і скільки ти туди поклав?  – запитав Василь у Гоно.
• Небагато. Три літри води, і каміння жменю.
• Всього. А яка сила… – промовив Селінков, – Ну і які висновки з цього?
• Поки ніяких. Потрібно привести думки до ладу. Але така сила може допомогти нам. Треба поміркувати.
• А що тут думати. Може статись, що наша плита забажає помандрувати у космос?
• Ні, не помандрує. У плити напрямок у землю. Та й вихідні отвори у плити більші. Все залежить від вихідних отворів. Ти ж знаєш, як важко тримати лампу. І все через отвори.
• Василю, а чи не використати це ваше відкриття, як плавзасіб. Якщо воно перло по піску, то по воді воно понесеться як торпеда.
• Не думаю, що це хороша ідея. Ти подумай, яку відстань подолав літак, і на скільки вистачить цієї штуки? При повному завантаженні, ми й половину шляху не подолаємо. Потім не відомо, як буде поводитися ця штукенція, та ще й без керування. І не відомо, куди пливти. Тут все переплуталось. Я пропоную використати цей винахід на літаку. Ну а коли буде невдача, тоді подумаємо про катер на газовому двигуні.
• Ну звичайно. Ти як Чкалов не полишаєш літак.
• У нас різні обов’язки. Для тебе головне – вибратись. А я несу відповідальність і за екіпаж, і за техніку.
• Яка це техніка? Це бочка з двигуном.
• Ні. Це ще літак, хоча не такий як на початку випробування. Але я за нього несу відповідальність. Я вважаю, що це єдина можливість полишити острів. Я пропоную все ж таки попробувати газ замість керосину. Що ми втрачаємо? Ще одне випробування, політ навколо острова. Так ми можемо вирахувати скільки нам потрібно каміння.
• А як ти збираєшся визначити час при відсутності годинника?
• По сонячному. Він звичайно не точний, але достатньо, щоб визначити час. До всього у Гоно є ідея по запасному камінню, на всяк випадок.
• Я бачу ви без мене все вирішили.
• Ну це була моя ідея, – промовив Гоно.
• А про термінове гальмування ви не подумали?
• Нам би до аеродрому дотягти. Попробуємо вирахувати найточніший час. І все ж Гоно попробуй зробити щось на зразок клапана, на випадок, коли потрібно швидко прибрати тиск.
• Попробувати можна. Але в успіхові не впевнений. 
• Але спробувати можна, – закінчив розмову Селінков.