Розділ 38

Двоє найкращих подруг, як і планували, в суботу вирушили в салон весільних суконь, щоб створити нареченій найпрекрасніший образ. Ніка не ставили собі за ціль пошити її з найдорожчих тканин і чекати своєї черги у наймоднішого дизайнера. Вона в усьому віддавала перевагу простому, делікатному і не дорогому.

Це був її особливий шарм: виглядати скромно і чарівно. Яскраві кольори і вульгарні декольте: явно не про Вероніку. Мабуть, саме цією простотою і вмінням в усьому дотримуватися золотої середини, полонила серце Максима Алексієнка.

- Катю, ну і яке мені обрати? - Яніцька вже півгодини не давала спокою подрузі, ставлячи одне і те саме запитання.

- Я навіть не знаю, Ніккі. Вони усі просто неймовірні. Хоч бери і кожну годину в інше перевдягайся, - зітхнула подруга.

Катя підвелася, провела поглядом по сукнях, які висіли на стійці, і зупинилася на одній із них. Вона була простою, але витонченою: легкий шовк, делікатна мереживна спинка і легка спідниця, що спадала хвилями.

- Ось ця. Вона ідеально підходить тобі, Ніккі. Вона як ти: скромна, ніжна, але незабутня.

Вероніка подивилася на сукню і трохи замислилася. Потім, тримаючи її обережно обома руками, вона зайшла у примірочну. Через кілька хвилин вона вийшла, і Катя завмерла.

- Це вона, - прошепотіла Катя, побачивши подругу.

Сукня сиділа ідеально, підкреслюючи грацію Вероніки і її природну красу. Яніцька подивилася у дзеркало і, хоча не сказала нічого, по її очах було видно, що це той самий образ, про який вона мріяла.

- Ну що, беремо? - запитала Катя, посміхаючись.

- Беремо, - коротко відповіла Вероніка, обіймаючи подругу. - Дякую, Катю.

- На тебе що-небудь можна одягти і ти будеш, як принцеса, - посміхнулася Катя, поправляючи спущений локон подруги.

Вероніка засміялася:

- Але ж моделлю ти в нас працювала, отже, фігура краща у тебе.

- Я вже втратила свою форму, Ніко, - зітхнула та.

Вероніка покликала продавчиню і подала їй сукню, щоб та її упакувала. Дівчина сіла на диван поруч з подругою і закинула голову на спинку дивану.

Катя, втомлено відкинувшись на спинку дивану поруч із Веронікою, дивилася в стелю. Вона розуміла, що попереду ще безліч справ, але зараз її подруга наречена виглядала настільки виснаженою, що вона не наважувалася підганяти її.

- Я не можу більше, - простогнала Вероніка, прикривши очі. - Як вони це все витримують?

- Це називається "весільна підготовка", - злегка усміхнулася Катя. - А ти думала, що це буде легко?

- Я знала, що буде важко, але не до такого ступеня, - Ніка зітхнула і розплющила очі.

Ніка простогнала, що втомилася і хоче відпочити. Але Катя не поспішала її підбадьорювати, адже попереду ще купа невирішених справ і їм потрібно триматися з останніх сил, щоб все встигнути. Яніцька не забула поцікавитися, чи готова до свята подруга нареченої.

Катя купила сукню ще минулого тижня, щоб всі ці наступні сім днів не відходити від наречених і допомагати їм в усьому. Подруга навіть поцікавилася: хто ж буде її дружбою? Ніка сказала, що це один із однокласників Макса, деталей більше не знає.

- Сподіваюся, буде який-небудь красунчик. По його однокласниках усі дівчата школи сохнули. 

- Артем красунчику довбешку відірве, - засміялася Вероніка, грайливо підморгуючи подрузі.

- Ти навіть не уявляєш, як мені фіолетово, що він подумає, - скептично заявила Алексієнко і зробила вигляд, що уважно розглядає свій манікюр.

- Я збираюся насолоджуватися святом і допомагати тобі, а не думати про нього.

- Ну-ну, - протягнула Вероніка, весело дивлячись на подругу. - Побачимо, що буде на весіллі. Якщо так, то бійки на весіллі не уникнути, - зітхнула блондинка.

Втомлені дівчата після двох годин мандрів по магазинах закінчили покупки і вирушили в кафе. Вони сіли біля вікна, з якого було видно, що твориться в торговому центрі. Подруги обговорювали покупки, поки на обличчі Вероніки не з’явилася посмішка.

Катя з цікавості теж перевела погляд у вікно. Поруч з ним йшов його найкращий друг, побачення з яким Катя уникала вже цілий тиждень. Вона застигла, побачивши Артема. Її серце пропустило удар, але вона швидко схаменулася й опустила очі до чашки кави, роблячи вигляд, що нічого не сталося.

- Вероніко, не починай, - прошепотіла Катя, злегка нахиляючись до подруги. Ну, Макс зрозуміло, наречений. А цей чого з ним плентається? - прошипіла Алексієнко.

- Сама в шоці, - здивувалася подруга, хоча сама попросила коханого захопити з собою друга.

Закохані обмінялися теплими обіймами. Судячи з кількості покупок, наречений зробив висновок, що весілля можна зіграти, хоч завтра. Але Ніка заперечила, адже ще не було вирішене питання з музичним оформленням вечора.

- За це можете не хвилюватися. Діджей з клубу, в якому ми проводимо всі вечори, погодився бути на весіллі, - сказала Катерина бадьорим тоном.

- О Боже! Найкрутіший діджей Києва буде на моєму весілля! - подруга була в захваті від почутої новини. - Дякуємо тобі. Але це ж, очевидно, страшенно дорого.

- Перестань, Вероно. Вважай, що це частка мого весільного подарунку.

- Велике спасибі тобі, сестричко. Ти нас дуже виручила, - посміхнувся Максим.

- Досить вже мені падати в ноги. Подумаєш, діджей! - фиркнула Катя.

- І як же тобі поталанило умовити його кинути найдорожчий клуб заради звичайного весілля? - нарешті в розмову включився Черненко.

- Він сказав, що не може відмовити такій вродливій дівчині, як я, - відповіла Катерина, натягнувши на себе посмішку.

- Ах, ось як! – Артем вдавано зацікавився.

- Саме так, Артеме, - зухвало відповіла Катерина, піднявши голову. - Не всім же ходити в клуби і напиватися до напівпритомного стану, аби хоч трохи привернути до себе увагу.

- А комусь, бачу, і такої "дрібниці", як увага діджея, достатньо, щоб почуватися королевою, - не залишився в боргу Артем.