Розділ 36

Дівчата розговорилися ніби найкращі подруги, що не бачилися кілька років і розповідали про все, що з ними трапилося протягом цього відрізку часу. Діана не хотіла забирати багато часу у нової знайомої, але та сама виявляла бажання з кимось потеревенити, адже не планувала сьогодні працювати в офісі, а приїхала лише за папками.

Діана вирішила розповісти свої історію новій знайомій. П'ять років тому дівчина вийшла заміж. Точніше, видали її. Це був шлюб за розрахунком. Вона не дуже-то і чинила опір. Хлопець виявився грошовитим красунчиком. Чому б і ні?! Але нічого у них не вийшло. Вони розлучилися через півроку. Він ніяк свою колишню забути не міг. А Діана часу не утрачала, швидко знайшла собі іншого і покотила з ним на Схід. І тут не склалося. Він швидко став банкротом і втік кудись. Залишив її ні з чим. Вона повернулася додому. Батьки не горять бажанням допомагати. Прийшла до колишнього - виставив за двері.

Катя слухала Діану, відчуваючи, як важко їй дається ця історія. В її голосі звучало розчарування, але й певна безвихідь, яка, здається, стала частиною її життя.

- Оце так історія… - мовила Катя, після паузи, коли Діана закінчила. – Я розумію, чому це так боляче. Це ж не просто зрада або розчарування, це ж цілий ланцюг невдач. Ти намагалася знайти своє щастя, а в результаті всі твої спроби обернулися ще більшим падінням. І всі ці біди через чоловіків. А всі чоловіки – козли.

- Ти зі своїм козликом давно разом? – заграла бровами брюнетка.

- Так. Ми познайомилися, коли мені було шістнадцять. Ось і почали зустрічатися, потім через два роки розлучилися. Він одружився і поїхав. Через п'ять років повернувся, а я вже за іншого зібралася.

- І що, вийшла?

- Якби ж то... Я втекла з весілля. Кинула кар'єру моделі, багатого чоловіка, Лондон і кинулася рятувати коханого після аварії.

- Точнісінько як в кіно! - засміялася Ді.

- Так. Кожен день - новий жанр. Вчора, наприклад, трилер був.

У той час на порозі в кафе з'явилися ще одні відвідувачі. Микиті з Костиком вдалася витягнути друга із своєї келії на обід.

- Ви теж це бачите? - запитав здивований Артем у приятелів, коли глянув на двох дівчат, що сиділи за одним столиком в кінці зали біля вікна і щось, сміючись, розповідали одна одній.

- Не знаю, як Микита, але я бачу твою колишню і теперішню, - сказав Санін.

Артем закусив губу, намагаючись не показувати, як розгублений і водночас роздратований він був від цієї зустрічі. Йому було важко зрозуміти, що тепер дві жінки, які були частинами його життя, сидять за одним столом, і навіть сміються разом, не підозрюючи, хто насправді вони одне для одного.

- Це... Це дивно, - промовив він, хоча насправді не міг знайти слів, щоб описати свої відчуття.

- Друже, а вони взагалі знайомі? - запитав здивований Климовський.

- Гадаю, тепер так.

Катя зловила на собі погляд хлопця. Вона не горіла бажанням бачити його сьогодні, тут і зараз.

- Артеме? - вигукнула Діана, коли повернула голову і подивилася на особу, за якою так пильно спостерігала співрозмовниця.

- Діана? Катя? А що ви тут робите? - запитав хлопець, коли став підходити до столика.

Ті схопилися з місця, коли почули свої імена. У цей момент вони були готові накинутися один на одна на одну.

- А чи не та це Діаночка, через яку у нас все закінчилося? - прошипіла Катерина, зробивши крок на зустріч до дівчини.

- А чи не та це Катруся, через яку у нас нічого не почалося? - невдоволено прогарчала дівчина.

- Так! Стоп! Заспокоїлися обидві! - Артем став між ними і пробіг оком по залі.

Працівники офісу зацікавлено споглядали сцену ревності за участі головної пари компанії. Вони навіть забули про свої обіди і про те, що перерва добігає кінця. Нічого подібного тут ще не бачили.

- Буде краще якщо, ви зараз по черзі розійдетеся. Тут не час і не місце для дуелей. Діана - ти перша.

Діана, котра досі стояла з ображеним виразом обличчя, глянула на Артема і, ніби тільки тепер усвідомивши, в чому вона опинилася, різко обернулася до Каті. Вона випрямила спину, намагаючись не показувати свою слабкість, і зробила кілька кроків до виходу. Вона ще раз злобно глянула на парочку, взяла сумочку і пішла.

- Катю, я ... - заговорив хлопець, але дівчина його випередила.

- Далі я. Можеш не повторювати. Де тут вихід – я знаю. Офіціант, рахунок! - вона покликала хлопця, який стояв біля барної стійки і як тільки його покликали, він відразу підбіг до дівчину. Відвідувачка протягнула йому купюри.

- Це за мене. А за даму, що пішла, розрахується джентельмен, - іронічно заявила та, накинула на себе куртку і покинула приміщення.

Артем, не зважаючи на її різкість, ще раз спробував щось сказати, але Катя вже була надто далеко. Він стояв, мовчки дивлячись на її спину, і тільки зітхнув.

Кожен раз, коли йому здавалося, що вони знайдуть спільну мову, з’являлися нові перепони.

Офіціант на мить зупинився, збентежено поглянув на хлопця, але Артем лише кивнув і вийшов із кафе, не поспішаючи слідувати за Катериною. Він не мав ясної відповіді на її питання, і не знав, чи взагалі є в нього шанс виправити ситуацію.

Катя тим часом крокувала вулицею, намагаючись стримати хвилю емоцій, яка охопила її після цього неприємного зіткнення з минулим. Ще одна порція болю, ще одна зустріч з людиною, що розчарувала. Але це не було кінцем. Це була чергова глава її історії.

У кафе залишилися працівники та Артем із друзями. Тиша заволоділа закладом.

- Костю, розплатися, будь ласка, - Артем також не став затримуватися у кафе.

- Розплатися, - Костянтин байдуже передав естафету другу.

- Чому завжди я за все розплачуюсь? Я що ходяча безлімітка? – обурився Климовський.

***

- Спасибі, що витягла мене сьогодні в спортзал, - Катя не втомлювалася дякувати подрузі, йдучи з нею по парковій алеї.

- Я, коли тобі зателефонувала, відразу зрозуміла, що тебе явно хтось розлютив, і тут же прийняла рішення, що буде краще, якщо ти розірвеш боксерську грушу, а не живих людей, - засміялася Яніцька.