Розділ 45

- А можна було якось обережніше все Каті повідомити? - обурився Артем, коли став свідком розмови його найкращого друга і коханої.

- Ти сам сказав, щоб вона нічого не запідозрила! - відповів Климовський.

- Ідіот! – відповів сичанням Костянтин і відкинувся на спинку м’якого шкіряного диванчика.

- Хі-хі, - захихотіла Аріадна, граючись з ведмедиком, якого їй по дорозі купив тато, сидячи на сусідньому пуфі.

- Це не смішно, Арі! - вигукнув Микита. - І взагалі, друже, ти думай, коли щось говориш. Дитина ж тут, - хлопець хотів всі стрілки перевести на товариша.

- Ой так! Арюсю, ти це слово не того запам'ятовуй, добре? - Санін сів навпочіпки біля дівчинки. - Ось, коли станеш такою дорослою як ми, ось тоді можеш і починати таке говорити.

- Пізно, вже запам'ятала. Ідіот, ідіот, ідіот, - почала сміятися дівчинка.

- Аріно, таке говорити не можна, - Артем підвищив тон.

- Моє мовчання треба купити, - зробила серйозне обличчя п'ятирічна дівчинка і склала руки на грудях.

- І скільки воно коштує? - поцікавився Микита, усідаючись поруч з дівчинкою.

- Три шоколадки з горіхами і морозиво, - назвала "ціну" дівчинка.

- А не забагато? - зігнув брову Черненко, поправляючи краватку.

- У наш час серце дами дорого коштує, - задумливо відповіла Аріанна, залазячи до Микити на коліна.

Всі залились сміхом. Раптом відчинилися двері, і увійшов хлопець. Напередодні товариш по універу зателефонував до Артема і попросив у нього пробачення за свою поведінку. Його головним виправданням був алкоголь. Черненко вирішив забути про сварку, в якій був винен не тільки Влад, але і Катя, яка спровокувала таке поводження з нею. Тому Артем дозволив другові приєднатися до їхньої компанії і разом підготуватися до надважливої події в житті Черненка.

- Ви чого розсілися? - здивувався Рамовський, коли підійшов до друзів. - У вас що, вже все готово? Ви що взагалі вже… - хлопець хотів сказати щось погане, але коли побачив дівчинку, замовк і подивився на хлопців. - А що така маленька принцеса робить серед цих монстрів? - запитав він, коли підійшов до неї.

- Грається з Мімі і просить шоколадку у тата, - відповіла вона.

- А де твій тато? - здивувався той.

- Ось він! - дівчинка вказала пальцем на хлопця, що поправляв краватку біля дзеркала.

- Аа... – від здивування у хлопця відібрало мову.

- Я тебе потім все поясню, - відповів пошепки Микита.

 - Так, на чому ми там зупинили? - відразу прийшов до тями Рамовський. – Ах, точно! На шоколадках! Невже тато пожалів тобі смаколик?

- Вона і так вже дві з'їла! - заперечив Черненко.

- Тоді, тато правий. Не можна багато їсти солодкого, а то погладшаєш і станеш як дядько Костя, - засміявся він.

- Що це ти тільки що сказав? - вигукнув Санін, який в той момент відволікся від смартфону.

- Забудьте, Костянтине Анатолійовичу. Не тримайте зла. Це жарт. Вам краще відправитися на фінальні приготування, - сказав Влад. - А ми з вами, панянко, підемо, прогуляємося по парку.

- Я не піду гуляти з чужим дядьком-жирафою, - пробурчала дівчинка.

- А, ну... - зам'явся хлопець, коли побачив сміх хлопців. - Вибачте за мою некультурності. Я забув представитись. Владислав. Вам можна просто - Влад. А як я можу до вас звертатися? – юнак опустив голову і поцілував ніжну рученьку Арі.

- Аріанна, - відповіла та. - Ви так вишукано спілкуєтеся з жінками, сер, - зовсім по-дорослому відповіла дівчинка.

- Зрозуміли, невдахи? - пирхнув той. - А ви говорите «флірт, флірт»!

- А що таке флірт? - перепитала дівчинка.

- Ще одне подібне слово - і я забороню вам грати з Арі, - попередив батько.

- Все, все, ми йдемо, - здався Костя і встав з диванчика.

- Йдемо, друже! - покликав Микита.

- Ви тут точно удвох впораєтеся? - насторожився Черненко, коли зупинився на виході.

- Іди з Богом, бідний закоханий! - вказав на двері Рамовський.

Катерина стрімголов летіла до нічного клубу. І це її дуже дивувало. Що міг робити Артем, разом із донькою в такому місці? Невже це знову якийсь лихий жарт долі?

Дівчина зайшла до клубу, але там було темно, як у ночі. Вона навпомацки знайшла сходи. Як тільки ставала на сходинку – засвічувалася наступна. Це її ще більше насторожувало. Нарешті, вона вийшла на рівну поверхню. Вона деякий час ніяково стояла в темноті. Коли раптом все засяяло світлом прожекторів. Це засліпило її. Пройшло декілька секунд і позаду Катерина почула звуки гітари. Вона повернулася і побачила Артема. Він сидів на стільці і грав на музичному інструменті акорди її улюбленої пісні. Юнак почав співати. По шкірі дівчини побігли мурашки. Поки вона не могла зрозуміти, що коїться. Після приспіву Черненко зістрибнув зі сцени і підбіг до героїні. Він став перед нею на одне коліно і промовив заповітні слова:

- Катрусю, кохана моя дівчинко, найкрасивіша квіточка в саду мого серця...Я шалено тебе кохаю. І хочу, щоб ми до кінця життя були разом. Ти вийдеш за мене?

Дівчина зі сльозами щастя відповіла:

- Так! - хлопець одягнув їй перстень на палець і міцно поцілував.

Навколо спалахнуло світло і Катя побачила навколо всіх своїх рідних і друзів. До пари підбігла Аріадна з букетом білих троянд.

- Ура, мама сказала «так»! - вигукнула вона.

Від радості Артем взяв дівчинку на руки і закружляв її по майданчику.

Одразу після цього всі почали святкування цієї довгоочікуваної і радісної для всіх події. Молодята весь час проводили разом зі своєю компанією. В розпал вечірки майбутня наречена помітила, що зали увійшла її найкраща подруга, з якою вони давненько не бачились.

- Чому ти не подзвонила і не сказала, що прилетіла? Я б тебе зустріла, - посміхнулася Алексієнко, коли підбігла до неї.

- Катю, мила. Я прилетіла ще вчора увечері. Переночувала у батьків і сьогодні збиралася з тобою зустрітися. Зранку мені зателефонувала Ніка і сказала приїхати в клуб, щоб зробити тобі ще один сюрприз. Як бачиш, в тебе сьогодні їх, хоч відбавляй. Вітаю тебе, Кіті! Будьте щасливі! Я так за тебе рада! Я ледь не розплакалась, коли дізналася, що ви одружуєтесь.