Розділ 39

За два дні до весілля Вероніка з Максом вирішили не вигадувати ніяких парубоцьких та дівочих вечірок, а всією компанією відправитися в нічний клуб. Біля входу усі друзі чекають тільки на Катю, яка затримувалася вже на пів години і навіть не повідомляла причину. Друзі були вже не на жарт розгнівані. Хтось хвилювався за дівчину, а хтось із незадоволенням поглядав на годинник.

За кілька хвилин на подвір’я клубу заїхав автомобіль вартість якого дорівнює тримісячному доходу компанії Алексієнків. А це число з великою кількістю нулів. Першим з цього VIP-класу на колесах виходить Рамовський. Він попрямував до протилежного боку авто, щоб ґречно подати руку його супутниці цього вечора.

- Вибачте за запізнення, - посміхнулася дівчина, коли вона разом з хлопцем, підійшла до гостей. Влад тримав її за руку і єхидно посміхався.

- Сестричко, ти виглядаєш просто приголомшливо, - зробив комплімент брат.

Вона сьогодні дійсно іскрилася. Вечірній макіяж відмінно виділив її карі очі і довгі вії. Яскрава вишнева помада зробила її губи ще більшими. А сукня вирівняла її фігуру, ніби під лінійку. Але найбільше вражала усіх довжина цього витвору.

Плаття закінчувалося не доходячи до коліна. Анна і Ніка ніяк не могли зібрати свої челюсті в одне ціле. Хлопці замість того, щоб пропалювати поглядом завжди недосяжну Катерину, дивилися на розлючений вираз обличчя Артема.

- Дякую, братику, - відповіла та.

- Я так розумію, твоя краса і є мотивом запізнення, - засміялася Анна.

- Ні. Авто досі в ремонті. Тому я попросила Влада приїхати за мною. Ми в затор потрапили, - наївно мовила дівчина.

Весь клуб сьогодні був орендований тільки для цієї вечірки. Людей зібралося багато, адже Ніка і Максим, особистості відомі і мали багато друзів. Всі одразу вирушили за свої столики, щоб почати святкування.

В клубі гучно лунала музика, алкоголь лився ріками, всі без упину танцювали, фотограф ловив кадри, а танцпол мало хто покидав. Кожен на цій вечірці мав пару. А хто не мав, той відразу знаходив.

Сумувати серед цього гармидеру вдавалося лише двом людям: Каті і Артему. Веселитися не було бажання. Танцювали і сміялися вони лише задля того, щоб нікому не псувати настрій своїми кислими лицями. Катерина не могла розслабитися і забути про все навіть на хвилину. Влад намагався весь час триматися близько, але Артем не давав йому наближуватись до Каті.

- Ти чого така кисла? - запитала Аня у невеселої подруги, що сиділа за барною стійкою і топила своє розчарування в оковитій.

- Ай, нічого, - відмахнулася дівчина і зробила ковток алкогольного напою.

- Владе, ти Артема не бачив? - запитав Микита у Рамовського, який тільки що підійшов до друзів.

Алексієнко  почала шукати очима серед  сп’янілої юрби коханого.

- Він на другий поверх з дівчатами пішов, - відповів той.

Компанія рушила до них, щоб тут серед малознайомих людей їм було не так сумно. Проте, побачене там, Катю не втішило. Артем випускав токсичний дим кальяну зі своїх уст. Поруч з ним сиділи дівчата, що випивали коктейлі і сміялися з його жартів. Лють вмить розігріла тіло дівчини і та рушила до молодиць, що обсіли її коханого з обох боків.

- Смію нагадати, що лікар після аварії заборонив тобі палити! - вигукнула та, коли "підлетіла" до них.

- Візьму на замітку, - він випустив дим і посміхнувся.

- Брате, вона має рацію. Досить диміти! - обурилася Аня.

- Якщо не хочете дихати - йдіть погуляйте.

- Ходімо разом, потанцюємо трохи, - Влад взяв Катю за руку і потягнув до сходів.

Вечірка була в самому розпалі. Катя фліртує з Владом. Артем спостерігає за ними біля барної стійки і стискає кулаки від гніву. Він вкотре спустошив келих якогось алкогольного напою, що викликав пекучий пронизливий дискомфорт в горлі. Коли туман з очей зник, йому вдалося розгледіти, що Влад поклав руку на стан Катерини і щось прошепотів на вухо. Вона йому усміхнулася і кивнула головою. Владислав взяв дівчину за руку і повів до виходу. Артем вирішив простежити за ними, адже знав, що Влад здатен на все.

Пара пройшла повз охорону і рушили до внутрішнього дворику. Черненко рушив їхнім маршрутом, але щоб його не помітили, заховався за найближчою колоною.

- Катю, мені потрібно тобі дещо сказати, - почав Рамовський. - Ти мені дуже подобаєшся. Уже давно. Я закохався у тебе ще на першому курсі, коли тільки вступила. Тому я і з'являвся в універі, тільки для того, щоб бачити тебе. Але я не міг тобі цього сказати через Артема, потім з’явився Єгор. Я знаю, що ви посварилися з Черненком, і тільки тому я зрозумів, що маю скористатися шансом. Коротше, ти будеш моєю дівчиною?

- Влад, ти класний хлопець, популярний, багатий. З тобою в деякій мірі цікаво, але…На жаль, це неможливо. Я кохаю Артема.

Після цих слів Черненко, який стояв за колоною, видихнув з неабияким полегшенням, а на його обличчі навіть з’явилася легка посмішка.

- Ти хоча б розумієш, що втрачаєш? – спитав обурений Владислав.

- Повір, знаю.

- Я ж кращий за нього. Я не ревнуватиму тебе до всього, що рухається і буду довіряти тобі.

- Проте ти будеш зраджувати мене, з ким попадеться. Ти, як і всіх інших дівчат, використаєш, а потім запропонуєш залишитися друзями. Я знаю твої схеми, Рамовський. Зі мною цей варіант не пройде. 

Вона вже хотіла йти, але хлопець перекрив їй дорогу. Владислав сильно схопив її за зап’ястя  і притягнув до себе.

- Від Рамовского ще ніхто так просто не йшов, - він посміхнувся своєю хитрою посмішкою і сильніше стиснув її руку.

- Навіть і не мрій, - прошипіла Катя. Вона розуміла про що йде мова.

В той момент із-за колони вилетів Черненко. Влад побачив хлопця і миттєво відпустив Катерину. Артем налетів на молодика і з усієї сили вдарив його в обличчя. Дівчина скрикнула чи то від страху, чи то від потрясіння і відплигнула убік.

- Ще хоча б раз побачу тебе коло неї або почую щось подібне – ти забудеш про спокійний сон. Я знищу тебе! – прокричав хлопець.