Розділ 38

Двоє найкращих подруг, як і планували, в суботу вирушили в салон весільних суконь, щоб створити нареченій найпрекрасніший образ. Ніка не ставили собі за ціль пошити її з найдорожчих тканин і чекати своєї черги у наймоднішого дизайнера. Вона в усьому віддавала перевагу простому, делікатному і не дорогому. Це був її особливий шарм: виглядати скромно і чарівно. Яскраві кольори і вульгарні декольте: явно не про Вероніку. Мабуть, саме цією простотою і вмінням в усьому дотримуватися золотої середини, полонила серце Максима Алексієнка.

- Катю, ну і яке мені обрати? - Яніцька вже півгодини не давала спокою подрузі, ставлячи одне і те саме запитання.

- Я навіть не знаю, Ніккі. Вони усі просто неймовірні. Хоч бери і кожну годину в інше перевдягайся, - зітхнула подруга.

- Я все ж таки візьму оте перше, що ідеально мені підійшло по фігурі.

- На тебе що-небудь можна одягти і ти будеш, як принцеса.

- Але ж моделлю ти в нас працювала, отже, фігура краща у тебе.

- Я вже втратила свою форму, Ніко, - зітхнула та.

Вероніка покликала продавчиню і подала їй сукню, щоб та її упакувала. Дівчина сіла на диван поруч з подругою і закинула голову на спинку дивану.

Ніка простогнала, що втомилася і хоче відпочити. Але Катя не поспішала її підбадьорювати, адже попереду ще купа невирішених справ і їм потрібно триматися з останніх сил, щоб все встигнути. Яніцька не забула поцікавитися, чи готова до свята подруга нареченої.

Катя купила сукню ще минулого тижня, щоб всі ці наступні сім днів не відходити від наречених і допомагати їм в усьому. Подруга навіть поцікавилася: хто ж буде її дружбою? Ніка сказала, що це один із однокласників Макса, деталей більше не знає.

- Сподіваюся, буде який-небудь красунчик. По його однокласниках усі дівчата школи сохнули. 

- Тьома красунчику довбешку відірве, - засміялась подруга.

- Ти навіть не уявляєш, як мені фіолетово, що він подумає, - скептично заявила Алексієнко і зробила вигляд, що уважно розглядає свій манікюр.

- Якщо так, то баталії на весіллі не уникнути, - зітхнула блондинка.

Втомлені дівчата після двох годин мандрів по магазинах закінчили покупки і вирушили в кафе. Вони сіли біля вікна, з якого було видно, що твориться в торговому центрі. Подруги обговорювали покупки, поки на обличчі Вероніки не з’явилася посмішка. Катя з цікавості теж перевела погляд у вікно. Поруч з ним йшов його найкращий друг, побачення з яким Катя уникала вже цілий тиждень.

- Ну, Макс зрозуміло, наречений. А цей чого з ним плентається? - прошипіла Алексієнко.

- Сама в шоці, - здивувалася подруга, хоча сама попросила коханого захопити з собою друга.

Закохані обмінялися теплими обіймами. Судячи з кількості покупок, наречений зробив висновок, що весілля можна зіграти, хоч завтра. Але Ніка заперечила, адже ще не було вирішене питання з музичним оформленням вечора.

- За це можете не хвилюватися. Діджей з клубу, в якому ми проводимо всі вечори, погодився бути на весіллі, - сказала Катерина бадьорим тоном.

- О Боже! Найкрутіший діджей Києва буде на моєму весілля! - подруга була в захваті від почутої новини. - Дякуємо тобі. Але це ж, очевидно, страшенно дорого.

- Перестань, Вероно. Вважай, що це частка мого весільного подарунку.

- Велике спасибі тобі, сестричко. Ти нас дуже виручила, - посміхнувся Максим.

- Досить вже мені падати в ноги. Подумаєш, діджей! - фиркнула Катя.

- І як же тобі поталанило умовити його кинути найдорожчий клуб заради звичайного весілля? - нарешті в розмову включився Черненко.

- Він сказав, що не може відмовити такій вродливій дівчині, як я, - відповіла Катерина, натягнувши на себе посмішку.

- Ах, ось як! – Артем вдавано зацікавився.

Ніка вмовила друзів закінчити полеміку і вирушити додому, адже там на них чекала купа невирішних питань. Дівчата завантажили сумки в багажник і вже хотіли їхати, як тут їх покликав Максим.

- Дівчата, може ви з нами? – зі сміхом спитав той.

- Якщо ми з вами, то додому ми доїдемо тільки до ранку! - уїдливо відповіла Алексієнко.

- Це ми ще поглянемо! - пирхнув Черненко і швидко натиснув на газ.

- Ніко, тримайся! - сказала Катерина, коли сіла за кермо. - На боях без правил ти вже була, а на перегонах – ні. Отже, треба провести своє дівоцтво з екстримом.

- Катю, обережніше, у мене весілля через тиждень.

Як тільки два автомобілі вирушили в дорогу, Максимові спала на думку  одна ідея. Він запропонував другові покепкувати з дівчат. Артемові сподобалася пропозиція Алексієнка зменшити швидкість перед самим носом у дівчат, щоб ті трохи поплелися за ними.

Тим часом у автомобілі Каті літало невдоволення. Катерина не могла второпати, що діється. На затор це не було схоже. Яніцька ж висунула кумедну версію: хлопці активували режим черепахи. Каті ця затія зовсім не сподобалася, тому прийняла рішення обігнати автомобіль, що їхав попереду.

- Черненко, ти знак допустимої швидкості бачив? - крикнула вона, коли вони об'їхали Артема і тепер їхали на рівні.

- Ну, бачив, і що? - байдуже запитав він.

- Так їдь! – вигукнула незадоволено та.

- Як хочу, так і їжджу. Тобі яка різниця?! - підвищив тон юнак.

- Так, в принципі! – байдуже погодилась та.

Алексієнко рвонула вперед. Автомобілі почали випереджати один одного. Під час перегонів автівка Каті пригальмувала і через це автомобіль хлопця "поцілував" іномарку Алексієнко. Їм довелося з'їхати на узбіччя, проклинаючи все навколо.

- Черненко, тебе що, засліпило? - почала репетувати Катерина, як тільки випурхнула з автомобіля.

- А ти чого загальмувала? - хлопець рикнув у відповідь.

- Тебе пропустити хотіла! Я більше не могла слухати верещання Яніцької.

- Ну, пробач. Так вийшло, - напруженим тоном відповів той.

- Це у твоєї мами старший син "так вийшло"! - нагрубила Катерина.

- Що ти сказала? – гримнув той.