Розділ 17

Сталось, які і планував Максим. Усі його друзі погодилися відсвяткувати з ним його день народження. Компанія прибула до маєтку Алексієнків, звідки вони мали вирушити у подорож. Позакидавши до багажника рюкзаки з одягом і найнеобхіднішим, приятелі зайняли свої місця у невеличкому автобусі, який вони орендували спеціально для цієї поїздки разом із водієм.

На передніх кріслах розмістилися хлопці, а ззаду – дівчата. Представниці жіночої статі безперестанку базікали і сміялися. Коли вже сон вже геть загнав їх у глухий кут, то сил боротися з ним вже не було. Тиша настала тільки після опівночі. Проснулися мандрівники тільки тоді, коли автобус зупинився у місці призначення.  

- Уф, ну нарешті! Я думала, ми вже не доїдемо сюди! – потягнулась Катя, коли вискочила з автомобіля, який зупинився біля котеджу.

- Здається, ми сюди цілу вічність їхали, - підтримала подругу Вероніка.

- Годі вам квилити! Дивіться, яка краса! – розглядався навколо Максим.

- Неймовірно, - скептично сестра і разом з Єгором відправилась в бік одного із будиночків.

- І чого вона знову без настрою? Думав: витягну її на природу, вона злагідніє, - буботав собі під ніс Алексієнко, дістаючи речі з багажника.

- Це все через мене, друже. Я приїхав сюди тільки тому, що ти мене про це попрохав. Увечері я все ж повернуся додому, щоб не псувати всім настрою, - відповів на невдоволення друга Черненко.

Вони з Максом давно товаришували, тому він не зміг йому відмовити, оскільки давно не бачились, і їм було про що поговорити. На думку Артема, гостями на святі мали бути лише їхні найближчі друзі, але як виявилося, що Катя, до того ж з Серебрянським, також були запрошені. Він би не став їхати сюди, знаючи, що тут відпочиватиме ще й сам власник модельного агентства.

- Навіть і не думай про це! Катя повністю занята Єгором і ви не повинні один на одного зважати, - докірливо зауважив товариш.

- Гаразд, - видихнув хлопець.

Він взяв у руки рюкзак туриста і пішов до будинку.

***

- Забираю свої слова назад. Тут таки казково, - промовила Катерина.

Вони з компанією оглядали місцевість. Гори дивували свою величністю і неповторністю. Пахощі гірського повітря п’янив усякого, хто, хоча б раз тут бував. Шум річки нагадував музику.

- Тут ми і проведемо свій медовий місяць, - говорив Єгор, обіймаючи Катю.

- А це уже дзуськи! Я марю морем уже цілий рік! Медовий місяць ми проведемо в океані! – обурилась дівчина.

- Ясне моє сонечко, на жаль, так не вийде. Одразу після весілля ми виїжджаємо до Лондона. І, до того ж, туди ми переселяємося назавжди, - повідомив Єгор.

- Що? – зупинилася героїня.

Її очі вмить загорілися злістю.

- Там у нас буде набагато більше можливостей для розвитку бізнесу. Ти ж сама це розумієш, - відповів Серебрянський.

- Але у нас і тут все йшло добре, Єгоре! – запротестувала та.

- Ми не будемо з тобою зараз сперечатися. Я прийняв це рішення і ти, як моя дружина, мусиш з ним погодитися. І це була ще не остання новина, яку я збираюся тобі зараз повідомити, - Катерині здавалося, що Єгор випробовує її терпіння.

- А є ще щось? – гаркнула та.

- Боюсь, це змусить тебе здивуватися ще більше. Напередодні я був у РАЦСі і переніс дату нашого весілля на два тижні ближче. Тож відгуляємо ми не дванадцятого, а другого, - після цих слів друзі почали між собою обмінюватися схвильованими поглядами.

- А це уже точно катастрофа, милий! Ти хоч розумієш, що ставиш мене у незручне становище? Виходить, весілля буде через два тижні! У нас нічого ще не готово! – Катерина вже була за крок від істерики.

- Катю, заспокойся! Плаття з Нікою ви уже вибрали. Я зателефонував до дизайнера і він сказав, що воно уже майже готове. Гостям ми розішлемо запрошення з дня на день, ресторан моїх батьків уже готовий. Що ще ми не встигнемо? – перелічував усі стадії підготовки Серебрянський.

Дівчина видихнула і схилила голову на груди хлопця.

- Пробач, - прошепотіла вона.

- Усе добре. Я розумію тебе. Це все занадто швидко відбувається, але нічого страшного в цьому нема. Просто наше щастя прийде скоріше, ніж ми того хотіли, - Єгор поцілував усміхнену дівчину в солодкі уста.

- Щастя…- задумано промовила Катерина після поцілунку і відійшла від хлопця.

Тут їхню розмову перервав дзвінок телефону Серебрянського. Він відійшов убік і прийняв виклик.

- Знову робота! Скоро з телефоном буде спати, а не зі мною, - пробубоніла Катя.

Через хвилину хлопець повернувся до компанії і стурбованим поглядом глянув на здивовану Катя, яка помітила різку зміну емоцій нареченого.

-  Катрусю, ти мене зараз вб'єш! – голос героя був схвильованим.

-  Тільки не кажи, що весілля завтра, - Алексієнко іронічно підняла брову.

- Це не через весілля. Мені потрібно повернутися. У агентство приїхали інвестори. Я не знав, що вони приїдуть так швидко. Зустріч мала відбутися через тиждень, - шукав виправдання хлопець.

- Єгор! – вигукнула з докором дівчина.

- Вибач. Це терміново, - хлопець поцілував дівчину в чоло і побіг до будинку.

***

Катерина забігла до будинку слідом за Єгором. Хлопець починав складати речі назад до валізи. Катя ж взялася йому допомагати без жодного ентузіазму. Хлопець одразу це помітив і видер з її руку його футболку.

- Ну, Кет, - Серебрянський взяв її долоні в свої руки.

- Я так зраділа, коли взнала, що ми їдемо в гори. В моїх планах була наша романтична прогулянка по нічному гаю під зорями. Ти вперше в Карпатах. До того ж, ми так давно не виїжджали за межі Києва удвох.

- Потерпи ще трішечки…Вже зовсім скоро я вкраду тебе у всіх, і ми разом втечемо, щоб жити у нашому раю, - шепотів Єгор у вухо коханої.

- Я вже чекаю з нетерпінням, - тихо відповіла та.

- Але зараз я мушу їхати, щоб забезпечити нам безжурний відпочинок.