Розділ 42 Нікуди я не їду

Аріелла Віндор

– Він приходив за своїм амулетом?

– Так. І не знайшов його. Тому вирішив діяти жорстко, – повідомив чоловік.

– Ти про що?

– Лист, який він тобі прислав.

– Гадаєш, що я б побігла до нього на зустріч? Чи змінила свою думку, щодо Невіша? – я була обурена тим, що Ріхтер міг так подумати.

– Ні, Арія. Я в тобі не сумніваюся. А от підступність Невіша не знає кордонів. Лист виявився досить непростим. Невіш обвішав його такими закляттями, що якби він потрапив у такому вигляді до тебе, то ти була б вже дружиною некроманта! – ошелешив Ріхтер своєю заявою не тільки мене, а й батьків.

То он що за закляття були на листі! Тепер зрозуміло чому Ріхтер був тоді таким злим.

– Але ж це заборонена магія! – я нарешті пройнялася словами Ріхтера.

– А отже він готовий на все заради досягнення своєї мети.

– Не забуваймо, – згадав батько, – що Невіша підтримує сам король!

– Насправді це вже не проблема, – впевнено завірив Ріхтер.

– Хочеш сказати…

– Так, – не дав закінчити мій дракон. – Рагнар вже зараз проводить ряд заходів, які приведуть до зміщення монарха.

– О! То переворот вже почався?

– Так. Сподіваюся, що все пройде тихо. Але потрібно бути готовим до всього. Допомога Рагнару не завадить.

– Ріхтер. Віндори підтримають фон Варреттів, – промовив батько.

– Дякую Ремар. Я ціную вашу підтримку.

– Ріхтер, я нічого розумію! – щось я зовсім загубилася у цих політичних інтригах.

– Аріє, мій старший брат Рагнар перший у черзі на престол. У нього є достатня підтримка, щоб законно зайняти місце монарха.

– Старший брат?

– Так. Ти розчарована, що не я займу місце короля?

– Ні, я дуже рада цьому.

Що не кажи, а бути королевою я точно не хочу. До того ж мені є чим займатися, адже треба розвинути чимало магічних здібностей.

– Ріхтер, – я несподівано зрозуміла одну річ. – Ти ж бойовий дракон, який брав участь у багатьох бойових зіткненнях.

– То ти навіть чула про мене? – чоловік підняв одну брову від здивування.

– Тепер я все згадала. Так чула про фон Варреттів досить багато. Виходить, ти пішов зі служби у короля, щоб не опинитися на протилежній від брата стороні?

– Так я забезпечив брату підтримку.

– Але до чого тут Академія, навіщо тобі викладати?

– Академія це мій щит. Король би не відпустив мене так просто. Академія була і залишається нейтральною до політики. Так король не зможе призвати мене на службу у випадку необхідності.

– То ти все продумав…

– Арія, ці проблеми виникли не зараз. Монархом невдоволені вже давно, його політика з кожним роком призводить до ще більшої катастрофи. Тому я мав подбати про можливість відійти від справ.

– Політика це все звісно важливо, але мене турбує зараз інше. Арія, то що з твоєю аурою? Не можу пробитися крізь амулети, але по відчуттям, там все геть погано, – мама ще раз просканувала мене. – Я бачу, що енергія в тебе на максимумі, але ж це тимчасове вирішення проблеми.

Я зняла амулети, що приховували мою ауру, і батьки могли досконально вивчити її.

– Потрібно зцілити ауру.

– Якби це все було так просто. Де мені знайти цілителя аур?

– Доню, а навіщо шукати? Ти й сама можеш це виправити, – спокійно мовила мама.

– Що? – в один голос вигукнули ми з Ріхтером.

– Невже ти не пам’ятаєш, в тебе є дар цілителя аур, його лише потрібно розвинути.

Ріхтер примружився вивчаючи мою ауру, і все ж таки задоволено посміхнувся.

– Знайшов!

– Ви думаєте я пам’ятаю, що там намішано у моїх переплетіннях аури? Та ніхто при нормальному глузді, не запам’ятає того всього! – я була шокована.

Виявляється моє спасіння було зовсім близько. Вірніше я сама могла себе врятувати.

– Але як мені розвинути цей дар?

– Розвинути потрібно не тільки його, – копошачись у моїй аурі, мовив батько.

– Згоден, – підтримав його Ріхтер. – Тут є що розвивати.

– Годі вже! – не витримала я. – Хто мене буде навчати?

– Люба, а це не проблема, – мій дракон загадково посміхався.

– Що ти затіяв? – ох не подобався мені вираз обличчя дракона.

– Ти будеш навчатися в Академії драконів.

– Але ж я не дракон!

– Я б посперечався з цим. Ти спілкуєшся зі мною у формі дракона, лише цього вже достатньо.

Я здивовано глянула на чоловіка. І дійсно, тепер я пам’ятала про драконів все. І про їх занадто чутливий слух, і про те, що спілкуватися ментально дракони можуть лише один з одним.