Розділ 15

— Твоя магія сильніша, ніж ти можеш уявити, — сказала Астарта.

— Я не хочу говорити багато зайвих слів, від них мені не стане легше, — схлипуючи, сказала Агата. — Я втратила батьків, чоловіка та донечку. Втратила Даніеля.

Біль від втрати. Він проникає глибоко в серце, розбиває його на друзки та паралізує тіло. Немає сил далі говорити. Немає сил навіть поворухнутися. Здається, що життя зупинилося. Вдих-видих… чуєш своє нестримне серцебиття. Сльози туманять. Розум хаотично намагається повернути тебе до реальності, утім… все даремно.

Агата, зціпивши зуби, ледве стримувала крик, який виривався із глибини душі. Ще одна хвилина ступору й, коли прийшло розуміння, що вона втратила його, не змогла врятувати, на заміну душевному болю прийшов руйнівний гнів. Від її крику здригнулася земля. Від її крику будинки почали тріщати навпіл й на землі з’являлися тріщини. Енергія хаосу, яка вийшла з її тіла, руйнувала все навколо, від неї ніхто не міг втекти: жителі, демони, вартові, гаргуйлі, й навіть Астарот та Астарта перетворилися на попіл. Вежа Конклаву впала, і на її місці з’явилося урвище. Магія Рейвах та демонська сила Агати стали одним цілим. Вона зруйнувала не лише все місто, але й вбила своєю силою все живе.

Коли енергія вибухнула, Агата глибоко вдихнула й оглянулася. Вона принесла лише смерть. Шокована побаченим навколо, закричала від жаху. З тріщин на землі з'явився пекельний вогонь. Він підіймався й Лаффон помітила у вогні крилату постать. Вона, наближаючись, хрипло промовила:

— Пекло, Рай, ангели, демони, Бог, релігія. Це все так банально. Астарот вбив відьму. Її смерть випустила темну енергію й тим самим порушила баланс сил. Ось чому ти не змогла контролювати магію хаосу та перевершила всі мої очікування. Знищила все живе довкола. Вбила своєю магією не лише жителів міста та моїх демонів, але й Астарота, мого ворога та твого родоначальника. А також… відкрила портал із пекла на землю. Так що можеш насолодитися останнім подихом, Агато Лаффон.

Почувши крик орла, Агата підняла голову й побачила в небі промінь світла. Від його сяяння, вона зціпила зуби від болю.

Розплющивши очі та важко дихаючи, впала на коліна. Оглянувшись побачила, що вона стояла на вежі, а неподалік ходив Самаїл. Почувши крики людей та рев гаргуйль, піднялася. Її брудний одяг був змінений. Вона торкнулася до бар’єра й звідти з’явилися два клинки. Вона не слухала, що там говорив Самаїл, а намагалася пригадати події у маренні: битва з демоном, падіння Даніеля та Самаїла з вежі, Астарот і Астарта. Агата не змогла контролювати свою силу й магія хаосу зруйнувала не лише місто, але й знищила все, за що вона боролася. Агата ще ніколи так чітко не відчувала весь біль та страждання у видінні, як було цього разу.

Стоячи у захисному бар’єрі, подумала про подальші свої дії. Даніель… Він скоро з’явиться на вежі. Вона повинна зробити все, щоб завадити такому розвитку подій, які бачила у видінні. Зосередившись на гаргуйлях, заплющила очі. Якщо магія Рейвах оживила кам’яних створінь, то це означало, що у неї є зв'язок з ними. Прикликавши їх на допомогу, розплющила очі й, перевівши погляд на демона, поклала клинки на підлогу. Повільно опускаючи захисний щит, застосувала свою демонську силу й густий дим заслонив підліт гаргуйль. Самаїл вишкірився та кинув в Агату спис, утім, неочікувано для демона, із диму виник гаргуйль і, ставши позаду Лаффон, закрив її від списа своїми кам’яними велетенськими крилами. Ще дві гаргуйлі схопили Самаїла за руки та грізно заволали.

— Лаффон! — закричав Самаїл й почав брикатися. — Думаєш, що гаргуйлі зможуть стримати мене?

Гаргуйль біля Агати опустив кам’яні крила. Вона, оглянувшись, всміхнулася й підійшла до Самаїла.

— Ти не зможеш мене вбити, Лаффон! — вишкірився демон. — Я ментально поєднаний з чоловіком, якого ти кохаєш. Зашкодиш мені, зашкодиш і йому.

Райдужки очей Агати стали чорного кольору, а на руках та на шиї з’явилися чорні жили. Вона, зціпивши зуби, зірвала маску на обличчі Самаїла й, поглянувши в його очі, видихнула. Провівши рукою по його обличчю відчула, як щоки стали вологими.

— Ти маєш його обличчя, — прошепотіла. — Сині очі, в яких віддзеркалюються зорі вночі.

Агата провела долонею по його грудях і, відчуваючи стукіт серця під долонею, злісно додала:

— Демоне, я вирву твоє гниле серце.

Самаїл вишкірився.

— Ну, спробуй, Лаффон!

— Тримайте його міцніше! — сказала гаргуйлям.

Гаргуйлі заричали та сильніше стиснули демона.

— Агато! —  на вежі з’явився Даніель.

Вона оглянулася й, побачивши коханого, важко зітхнула та створила навколо нього захисний щит. 

— Я кохаю тебе, Агато Лаффон. Знищ Самаїла. Зроби це, — додав, і присів на коліна. 

— Потерпи, коханий, — промовила Агата.

Тіло Агати покрилося чорними тріщинками. З її долонь виникнула срібляста енергія. Вона проникла в тіло Самаїла й повільно добиралася до серця. Демон голосно заричав, і гаргуйлі приклали силу, щоб стримувати його. Агата на кілька секунд поглянула на Даніеля. Він, тримаючись за серце, зціпив зуби від болю й кивнув. Магія Рейвах захопила свідомість демона. Агата, за допомогою сили хаосу розірвала ментальний зв'язок Самаїла з Даніелем та проникнувши до серця демона, пошматувала його. Гаргуйлі скинули демоняку з вежі й, змахнувши кам’яними крилами, злетіли в небо.