Епілог

Пройшов місяць після викрадення, а мене все ще мучили кошмари ночами. У снах знову й знову бачила божевільні очі Марвела Грісена. Багато хто думає, що він легко відбувся. Слідчий містер Хоторн, а саме йому доручили вести цю справу тому, що деякі матеріали у нього вже були, взагалі, висловив обурення у зв'язку зі смертю головного підозрюваного. Тепер не буде у кого дізнатися істину, доведеться збирати по крупинках та робити припущення. Хоча не все втрачено й істина буде відновлена. Ролан не встиг втекти або вчинити опір, був схоплений правоохоронцями та багато чого міг розповісти. Він виявився тим самим викладачем Роланом Патерсоном, який повів групу адептів на практику, де і стався напад гідри. Найпростішим способом уникнути підозр та зайвих розпитувань було інсценувати свою смерть. Він все продумав, заздалегідь приготував зілля, яке випив, як тільки гідра напала, занурившись в глибокий сон. У всій тій метушні ніхто не додумався перевіряти його життєві потоки, а виглядав він мертвим. Таким чином, Ролан Патерсон не тільки ввів адептів в оману, а й гідру, оскільки вона більше цікавилася живими мішенями. Бувши мертвим, він не боявся, що його можуть в чомусь запідозрити.

Тільки, як з'ясувалося, в подальшому ході розслідування справжній професор Патерсон, так і не доїхав до Імперської академії магії три роки тому, безслідно пропав по дорозі. Ніхто його пропажі не помітив, тому що в призначений час прибув чоловік назвався його ім'ям. А оскільки ніхто не знав, як виглядає справжній професор Патерсон, який все життя прожив на півночі імперії, питань не виникало. Всі речі та документи професора були при ньому. Куди подівся справжній професор можна тільки здогадуватися. Ролан не бачився зі справжнім професором, отримавши документи та речі професора, слідував вказівкам Марвела Грісена. Ролан багато розповів слідчим про те, що йому доводилося робити за дорученням Грісена. Ролан був позашлюбним сином батька Грісена від служниці, і все своє життя потурав забаганкам старшого брата.

Мені було складно зрозуміти, як Грісену вдавалося стільки років безкарно творити все це, хоча, напевно, його становище допомагало приховувати сліди злочинів та бути в курсі всього, що відбувається. Спочатку він просто хотів визнання й влади. Але чим більше отримував, тим більше хотів і, тим грандіознішими ставали його плани. Отримавши посаду глави таємної поліції, він недовго радів своїм досягненням. Незабаром після цього він вирішив, що більше гідний зайняти місце імператора. Тільки зібрати однодумців, які підтримали б його в перевороті та зазіханнях на трон він не зміг. Грісен був не з тих, хто вмів відмовлятися від своїх задумів. Він вирішив, що кращий спосіб отримати бажане, якщо імператор назве його своїм спадкоємцем. Але для цього у нього не повинно бути інших варіантів. І через те, що Грісен не любив відступати то, набравшись терпіння, він зайнявся розчищенням дороги. За кілька років при дивних обставинах загинули всі далекі та не дуже родичі імператора, що мали право претендувати на трон. Розслідуванням смертей займалася таємна поліція. І в кожному випадку в результаті слідства висновок був один і той же - фатальний збіг обставин, смерть в результаті нещасного випадку.

Коли загинули батьки Габріеля він повинен був бути з ними, але за тим же фатальним збігом обставин в останній момент змінив плани. З якоїсь невідомої причини Грісен відмовився від думки влаштувати черговий нещасний випадок для Габріеля. Він вирішив піти іншим шляхом та дискредитувати Габріеля в очах дядька, знайшов відьму, що наклала прокляття. Всіляко підтримував плітки, що стосуються особистого життя племінника імператора, провокував та розпалював скандали, посвячуючи в усі подробиці імператора. Але всупереч всьому імператор не позбавив Габріеля права спадкування. Хоча, як знати, скільки б ще терпів Грісен перш, ніж повернутися до наміру організувати ще один нещасний випадок.

Але тепер, коли все стало відомо легше не було від усвідомлення, скільки невинних життів було загублено на догоду ненормального.

Мені дуже пощастило, що Грісену не вдалося позбавити мене магії. Через те, що я багато років не використовувала свою магію, багато потоків були закупорені. Вони почали відновлюватися, але ще не все відновилися. Тому під час ритуалу магія покидала моє тіло дуже повільно. Ну ще й втручання Хаша було дуже своєчасним. Магія відновилася, тільки перші дні були дуже важкими. Від потрясіння я згадала багато подробиць зі свого дитинства, справжніх батьків. Хаш розповів про мою сім'ю, а ще про себе. Він виявився справжнісіньким принцом. Хоча мені було все одно принц він чи простий смертний, аби бути з ним поруч.

Моя мама добре розуміла, що без Хаша я не зможу відчувати себе повноцінною. Вона передчувала, що може трапитися щось погане. Щоб убезпечити мене, і надійно заховати від переслідувачів, вона відправила мене в інший світ. Напевно, здогадувалася, що рано чи пізно мені потрібно буде повернутися, й зробила так, щоб я не забула, як це зробити. Точніше, я не пам'ятала, але варто було мені захотіти зустрітися зі своєю парою, як відразу ж сплило заклинання. Впевнена, що насправді не було ніякого сайту, так проявилося зрозуміле для мене сприйняття. Тепер розумію, чому виявилася саме в тому лісі. Оскільки територія імперії Іштар була закрита для проникнення, а мама не могла про це знати, тому що все трапилося після її смерті, портал переніс мене не прямо до Хаша, а так близько, наскільки це було можливо. У той час Хаш якраз був у прикордонному гарнізоні недалеко від того місця, де я опинилася. І якби я не піддалася паніці ми могли зустрітися набагато раніше, але тоді б я не зустріла Дара та Біса. Тролі йшли в протилежному напрямку від кордону з імперією демонів, тому я сильно віддалилася від потрібного місця, та й Хаш незабаром покинув гарнізон. Втікши від тролів, зустріла Дара набагато миль на схід від місця вийшла з порталу тому припустити, що мій шлях лежав саме до демонів було не можна, занадто далеко до кордону.