24

Дні текли спокійно та розмірено, нічого особливо не відбувалося. Ректор додав додаткових занять і, крім навчання, у мене ні на що не залишалася часу. Винятком були ранкові тренування з Хашем. Дар подружився з демонами та навіть почав отримувати задоволення від спільних тренувань. Як на мене, він гармонійно влився в компанію Кеннета і Норта. Через кілька днів Лісандр теж напросився тренуватися разом з нами й оскільки демони були не проти, приєднався до нашої компанії. Тренування з Хашем давали результати та навіть містер Хеджіс менше чіплявся до мене на заняттях. З Хашем було легко, він розумів, що саме у мене не виходить й завжди точно знав, що потрібно зробити, щоб вийшло.

Час балу наближалося й усі були стурбовані підготовкою, дехто зовсім забув про навчання, занурившись у вир підготовчої метушні. Коли стало відомо, що в цьому році осінній бал в академії відвідає сам імператор, всі немов з глузду з'їхали. Розмови були про бал, підготовку, вибір вбрання. У мене не було палкого бажання зустрітися з імператором, тому мало цікавилася навколишньою метушнею та плітками, без того турбот вистачало. У вихідні все-таки заскочила до Луїзи обговорити нові моделі. А вона, як тільки дізналася про бал, запевнила, що пошиє мені сукню гідну королеви. Фасон та тканину вибере сама й про всі інші дрібниці потурбується. Я, звичайно, намагалася заперечувати, але вона запевнила, що краще знає, що мені потрібно. Одним словом сперечатися з Луїзою було марно тому я просто їй довірилася і за сукню я не переживала. Талія обіцяла допомогти з зачіскою. Ось так легко вирішувалося те, на що більшість адептів витрачали весь свій час.

Кілька разів приходив Марвел Грісен, розпитуючи ще й ще раз про події які відбулися в «Кульгавому драконі». Він говорив, що слідство зайшло в глухий кут, а господар заїжджого двору, хоча й був допитаний, але йому нічого не відомо. Мене дуже дивувало, що, взагалі, не можна знайти якісь зачіпки, але я намагалася нічого зайвого не говорити головному поліцейському імперії. Щось мене насторожувало в цьому чоловікові, і я не довіряла йому. Проте це були тільки мої відчуття, але жодних фактів, які б підтвердили мої здогадки не було, тому намагалася триматися в стороні наскільки це можливо.

І ось настав час балу. Не знаю як на інших поверхах, але на нашому був суцільний безлад, біганина, крики, не обійшлося без скандалу й декількох істерик.

- Ти просто не розумієш, як це жахливо прийти в однакових сукнях – з задоволенням коментував те, що відбувається за дверима мій котик.

- Ніякої трагедії в цьому не бачу. Одна й та ж сукня виглядає по-різному на різних людях. Додати різні аксесуари й образ вийде абсолютно інший - не погодилась я.

- Ось нічого ти не розумієш. Однакові сукні - це поганий тон. А все через те, що деякі дівиці вирішили заощадити на сукні та замовили їх за дуже низькими цінами у нового, заїжджого модельєра. Вони були задоволені результатом, низька ціна, хороша тканина та гарна сукня. Все було просто ідеально до сьогоднішнього дня, коли виявилося, що точно така ж сукня ще у чотирьох дівчат.

- Ну що тут скажеш так буває якщо вони вирішили замовляти у неперевіреного виконавця - байдуже знизала плечима. Сама ще сукні не бачила. Її привезли два дні тому, але все не було часу відкрити коробку та подивитися. У Луїзі я не сумнівалася, тому була впевнена, що переживати просто немає приводу.

- Ось даремно ти так, а якщо вона тобі не сподобається - прокоментував мої думки котик.

- Це всього лише сукня на вечір і нічого більше.

- Не просто вечір, а бал, на якому буде імператор.

- А мені що з того. Та й імператору до мене діла немає - не розумію до чого хилить Біс.

- Ну в тебе до нього може і немає, а ось нього може з'явитися інтерес, коли він дізнається про увагу, яку проявляє до тебе його племінник.

- Габріель став дивний. Я абсолютно перестала його розуміти, то він відсторонений та холодний, то пристрасний і навіть агресивний, то удає, що мене не існує, а потім знову уважний та ніжний. Коли його бачу абсолютно не розумію, який він сьогодні й чого мені варто очікувати. Була впевнена, що саме через нього я тут і він той, хто мені потрібен. Зараз не знаю, що думати. Не буду заперечувати він привабливий, але поруч з ним я як в епіцентрі урагану. І зовсім незрозуміло, як він ставиться до мене, а спалахи пристрасті мене лякають.

- Магія демона робить його таким. Демони вони всі дуже емоційні та темпераментні, вибухові я б сказав, лише ти дуже розважлива.

- Ну спасибі і на цьому. А щодо демонів ти неправий. Хаш дуже спокійний та врівноважений.

- Подобається тобі цей демонюка? - Очі котика засяяли від цікавості.

- Мені добре поруч з ним, спокійно - промовила задумливо. - Так, все досить, мені ще збиратися потрібно.

- Завжди ти так - зробив скривджену мордочку котик.

Як я й передбачала, Луїза подбала про все. У коробці була сукня насиченого смарагдового кольору з корсетом та пишною спідницею. Відкриті плечі, ліф розшитий камінням, по низу спідниці така ж вишивка як на ліфі. Спереду спідниця була трохи коротшою, кокетливо відкриваючи мереживо нижньої спідниці такого ж кольору. Мереживна накидка на плечі. У коробці були ще туфлі під колір сукні та шпильки у волосся.

Сукня підкреслювала колір очей, роблячи їх більш глибокими, та вдало відтіняла шкіру. Високу зачіску зробила за допомогою магії, Талія навчила, як це робиться. Все це мені дуже личило, я навіть не одразу впізнала себе у відображенні. Дівчина в дзеркалі була схожа на принцесу.

- Вистачить вже милуватися - подав голос котик - йди вже, тобі пора.

- Вже іду, не бурчи - підморгнула своєму відображенню та вийшла за двері.

В холі мене чекав Дарзан. Він був особливо гарний у чорному оксамитовому камзолі, розшитому срібною ниткою, навіть замилувалася. Сьогодні Дар буде моїм кавалером. Підійшла ближче та, ставши навшпиньки, поцілувала його в щоку, шепнула, що він відмінно виглядає. Коли до нас приєдналися Лісандр з Талією ми попрямували на свято.