13

Імперія Іштар

Хашер

Сьогодні вночі мені знову снилися ці дивні сни. Коли прокидаюся, нічого конкретного згадати не можу, тільки передчуття чогось невідворотного не дає спокою. Розумію, що ці сни не мають відношення до мене, тільки викинути з голови не можу. Я завжди прислухався до своїх передчуттів і зараз не варто робити винятків.

Після сніданку вирішив поговорити з батьком. День тільки починався, коридори палацу були порожні, а батько вже займався справами. Підходячи до дверей залу засідань, спостерігав як звідти, вибіг доведений до істерики радник. У батька тринадцять постійних радників в різних сферах і часто траплялося, що вони не в повній мірі задовольняли вимоги батька, про що він їм каже в невтішній формі. Звичайно, бувало і так, що для того, щоб виплеснути гнів на когось з радників досить було поганого настрою батька. І хоча радники відмінно знали, що краще під гарячу руку не потрапляти, це не завжди їм допомагало. Тому вирішив не вдаватися, що сталося цього разу, почекав доки радник зникне за рогом.

- Батьку - прочинив двері та заглянув до зали.

- Хашер, заходь - відклавши папери, зробив жест батько.

- Що на цей раз? - обвів поглядом розкидані документи.

- Та все те ж - почав ходити по залу. - Ось скажи, навіщо мені всі ці радники, якщо все доводиться робити самому. Витрати з незрозумілих причин виросли, а ці дурні, замість того щоб шукати причину, пропонують підняти податки. І це при тому, що за останній рік ми їх вже два рази підіймали. Якщо ми далі продовжимо підвищувати податки це призведе або до повстання, або до злиднів. А я всього лише просив знайти причину, по якій зросли витрати. З такими радниками й ворогів не потрібно.

- Батьку, думаю ти перебільшуєш. Ну якщо все настільки погано, чому ти їх не виженеш, якщо вже вони так погано працюють.

- Розігнати я завжди можу, а хто тоді працювати буде. Чи ти думаєш хорошого радника так просто знайти, потрібно щоб і освіта була, і досвід відповідний. А де я радника знайду з досвідом. Хоча ти мені тільки но наштовхнув на гарну думку - батько різко зупинився і присів на край столу. - Зовсім не розжену, але скоротити кількість можу. На їх утриманні заощаджу пристойну суму з казни. З одного боку, не потрібно податки підвищувати, а з іншого радники які залишаться, може, працювати краще будуть, боятимуться втратити посади. Ось про це я й кажу все потрібно вирішувати самому.

- Батьку, я поговорити з тобою хотів, якщо ти зайнятий, можу зайти пізніше.

- Та ні, я вже прийняв рішення - махнув рукою батько - так що ти хотів.

- Я знову відчув магію Ігніса. Потрібно його знайти - сів на найближчий стілець.

- Ти прекрасно знаєш, що останній Ігніс загинув понад двадцять років тому. І сплески, про які ти говориш, можуть належати кому завгодно, але точно не демону Ігнісу.

- Я все розумію батьку, ми говорили про це раніше. Тільки тепер я точно впевнений в тому, що це Ігніс. Сплески стають частішими та с кожним разом сильнішими. Я відстежив їх, всі на території Каллахару. Перші сплески були на самому кордоні, тепер вони відбуваються в столиці.

- Сам подумай, невже посеред столиці Каллахару, імперії, де не дуже раді демонам, розгулює один з найсильніших представників нашої раси.

- Все може бути, адже розпізнати демона, якщо він цього не хоче, не так і легко.

- Ти одержимий бажанням знайти Ігніса, але ти повинен зрозуміти, що це неможливо. Ігніси загинули, змирися з цим. Якщо можна було щось змінити я б зробив це, але вже занадто пізно.

- Не всі - заперечив, дивлячись в очі батькові. - Загинули всі.

- Розумію до чого ти ведеш. Тіла не знайшли, я сам довгий час не втрачав надії. Тільки всі спроби розшукати зниклу дитину ні до чого не привели. Якби вона вижила, то вже якось проявилась за ці роки. Чому протягом двадцяти п'яти років ти не відчував ніяких сплесків й тільки зараз вони почалися. Сплески можуть бути викликані чим завгодно, але точно не магією Ігніса. Так що викинь це з голови.

- Ні батько, я хочу розібратися. Що, якщо це все-таки Ігніс і йому потрібна допомога.

- Невже ти вважаєш я про це не замислювався. Після перших сплесків дав завдання розібратися, послав найнадійніших шпигунів. Вони нічого не знайшли, прочесали всі ліси на кордоні Каллахару, все безрезультатно.

- Ну це і не дивно - не погодився з батьком - ліси не найкраще місце для того, щоб там ховатися. До того ж на той момент, коли твої шпигуни дісталися, демон був на півдорозі до столиці. Я сам поїду і якщо це дійсно Ігніс я його знайду, а якщо ні, значить, розберуся, що викликає сплески магії.

- Був би ти рядовим демоном - зітхнув батько - я не заперечував. Ти спадковий принц імперії Іштар. Як ти собі уявляєш свій візит? Думаєш вони дуже зрадіють, коли дізнаються, що принц демонів перетнув кордон.

- Насправді це ми ведемо політику так, що не раді послам з інших держав. А вони нас бояться тому, що нічого про нас не знають. Думаю, прийшов час щось змінювати.

- І що ти пропонуєш?

- Я пропоную починати налагоджувати зв'язки не тільки з найближчими сусідами, а й з іншими державами. Якщо ти приймеш їх послів, відкриєш кордони для вільної торгівлі, дозволиш іноземним купцям продавати свій товар на території Іштар, ми від цього тільки виграємо. Зможемо встановити податок від продажу іноземних товарів, а також збільшити доходи від реалізації нашої продукції шляхом продажу в інші держави. Все це допоможе істотно поповнити скарбницю.

- Ось скажи мені, коли ти перестанеш ухилятися та будеш допомагати мені в державних справах?

- Ну, я поки не готовий змагатися з твоїми радниками, - посміхнувся - але я обдумаю пропозицію.

- І я подумаю над доцільністю проведення реформ. Ти ж не відступишся від своїх пошуків?