8

Вранці мене розбудила дівчина в темно-синій сукні з білим комірцем і фартушком. Вона боязко повідомила, що мені потрібно поспішати та запропонувала свою допомогу. Відразу хотіла відмовитися, але раптом усвідомила, що у мене навіть сукні немає. Все що було це одяг Дара, який я вчора залишила в купальні. Але виявилося, що хтось вже про все подбав. І поки я вмивалася, дівчина принесла сукню, допомогла одягнутися та зробити зачіску з красивими локонами.

Не минуло й пів години, як я зібрана та оновлена стояла біля дверей в їдальню, не наважуючись увійти. На мені була приталена сукня ніжного персикового кольору з короткими рукавами ліхтариками, скромним вирізом та довгою пишною спідницею, але не такою, як носили середньовічні дами, а простіший варіант, думаю, вся справа в крої та декількох шарах тканини. Плаття було легким, повітряним і дуже красивим. На ногах зручні шкіряні туфлі на невисокому каблучку, трохи більш насиченого відтінку, ніж сукня. Образ завершували білі мереживні рукавички й ридикюль персикового кольору, розшитий бісером. Коли тільки встигли все це дістати не знаю.

Розуміючи, що немає сенсу тягнути час, відкрила двері та переступила поріг їдальні.

- Ого, та ти просто красуня - за столом сидів тільки Дар, і чомусь його бурхлива реакція мене збентежила - ось що може зробити одяг.

- Ще б пак, раніше ти ж мене бачив тільки замурзану і у твоєму одязі. А звідки сукня?

- Сьогодні вранці все привезли, виявляється, батько ще вчора ввечері встиг відправити посильного до мадам Гофман - це найкраща кравчиня в місті. Дізнавшись про деякі наші обставини, мадам перейнялася, за хороші гроші, звичайно, але воно того варте, як я подивлюся ти виглядаєш як гідний представник сім'ї ель Веко. І не дивися так. Мадам Гофман професіонал своєї справи, он як за описом батька все підібрала і розмір підійшов. Слуги повинні вже повідомити їй, що все підійшло. Мадам підбере ще кілька комплектів білизни та найнеобхідніше відправить до академії. А на вихідних ми заїдемо до неї, щоб вона могла зняти мірки та складемо список всього, що тобі ще може знадобитися. Зараз будемо снідати, у нас не так багато часу. Батько і дядько поїхали у справах, тому до академії ми вирушимо самі.

Їсти хотілося, апетит у мене завжди був хороший, тому вирішила не гаяти часу. Яким же було моє здивування, коли я виявила каву, тільки це вже обіцяло чудовий день. Провівши в цьому світі стільки часу, вже не сподівалася, що зможу себе побалувати чимось настільки звичним.

Закінчивши зі сніданком, ми вийшли в хол. Далеко йти, виявляється, не потрібно, порталом ми доберемося до академії. Дарзан був одягнений у чорні штани білу сорочку і бордову мантію. Помітивши мій погляд, він пояснив.

- Це форма. В академії всі зобов'язані носити форму, там ми всі рівні, аристократи та прості люди, всі мають рівні права.

- Дуже цікаво.

- Так тільки в академії, а за її межами ми знову перетворюємося в нащадків величних родів. Та й насправді простолюдинів в Імперської академії магії дуже мало, для них зараз складно туди вступити, в рази складніше, ніж комусь зі шляхетної родини.

- Але чому? І навіщо тоді правило, що всі рівні, щоб багаті дітки не витрачали час на з'ясування хто з них крутіший чи чия сім'я багатша?

- У чомусь ти права - його губи розтяглися в усмішці, дозволяючи споглядати ідеально рівні й білі зуби - багато з цих діток, як ти їх назвала не тільки витрачають безліч часу на з'ясування, чия сім'я багатіша, а й на приниження тих, хто недостойний перебувати поруч з ними, бували випадки, що вони ледь не повбивали один одного.

- Ого, як ти там вчишся? - щось мені вже й не дуже хочеться навчатися в такій академії.

- Далеко не всі такі, є і ті хто не зважає на соціальний статус. А що стосується простих людей, то раніше будь-який житель імперії міг вчинити в Імперську академію магії, єдиним критерієм відбору була сила дару і якщо дар був досить сильним, то не мало значення ні родина, ні статус чи наявність або відсутність грошей. Зараз все по-іншому й більшість вступають за правом народження, навіть якщо дар мінімальний, але батько, дід, брат чи бабуся, та й, взагалі, вся сім'я раніше закінчили Імперську академію магії, то сама розумієш. Вимоги до простих та бідних людей посилили, їм досить складно пройти відбір. Кажуть, що маги перестали народжуватися серед бідняків, а якщо таке і трапляється, то дар занадто слабкий й максимум, що їм доступно це школа магії, де вони навчаються основам. Може, тому у нас не народжуються маги такої сили як раніше.

- Світ магічний, а корупція процвітає - зробила висновок з його слів.

- Кор що? - спробував повторити Дар, з інтересом дивлячись на мене.

- Неважливо, так думки вголос.

- Лісо, головне, щоб ти при слідчих не висловлювала таких думок і не сипала невідомими словами, постарайся стримуватися це дуже важливо.

- Добре - кивнула наочно, підтверджуючи слова.

Дарзан взяв мене за руку та активував амулет який відкриває портал. Пам'ятаючи попередній досвід, закрила очі та зробила крок у портал. Коли я їх відкрила ми стояли перед великими кованими воротами.

Дар пояснив, що переноситися на територію академію можна тільки з особистого дозволу ректора, а в інших випадках заборонено. Охоронець пропустив нас без проблем, бо був сповіщений про наш прихід і ще раз нагадав, що нас чекають в кабінеті декана Нейламі.

Територія Імперської академії магії була величезною, місто в місті.

- Потім покажу тобі все, а зараз нас чекають – Дар взяв за руку, коли я в черговий раз зупинилася, розглядаючи велику триповерхову будівлю - це адміністративний корпус. Нам не варто змушувати себе чекати, слідчі не будуть в захваті.

У кабінеті декана нас вже чекали сам декан, містер Хоторн, ще чотири осіби у такій же формі, з чого я зробила висновок, що це ті самі слідчі й не помилилася. Лісандр блідий і зосереджений теж був тут.