До блиску натерта мармурова підлога, мармурові сходи, які ведуть на другий поверх, картини на стінах і просто величезна кришталева люстра. Я з упевненістю могла сказати, що це не будинок, а справжнісінький палац.
Від споглядання все цієї краси мене відволік голос ель Веко старшого. Він уже встиг дати якісь вказівки слугам та попросив слідувати за ним. Йдучи у вказаному, я не відпускала руку Дара.
Ми увійшли у затишну, світлу вітальню, де у великому каміні весело потріскував вогонь. Батько Дара підійшов до каміна, взяв келих та щедро налив собі чогось спиртного, зробив великий ковток й зручно розмістився в кріслі, жестом пропонуючи наслідувати його приклад. І коли ми влаштувалися на дивані, він сказав:
- А тепер зрозуміло з усіма деталями поясніть мені, що там сталося. І як дівчина, яка заледве витримує перехід порталом, звичайна людина, не демон, змогла провести ритуал «інхорос»?
- Батько, я зараз все тобі поясню - Дар був дуже зібраним та готовим до будь-яких розпитувань не те що я.
- Ні, сину. Спочатку я б хотів вислухати пояснення моєї нової дочки. Ну ж починай.
- Я ... е ... - думки плуталися, я не знала з чого почати та що саме він хотів від мене почути. - Я не зовсім розумію, що таке цей «інхорос», я знаю, тільки те, що мені пояснив Дар.
- Але, якщо ти не знаєш, що це за ритуал, як же ти змогла його провести?
- Я не можу цього пояснити - від хвилювання стиснула кулаки так, що нігті впилися в долоні. - Я дуже злякалася і в той момент те, що я роблю, мені здалося, таким правильним, таким природним. Воно саме якось вийшло.
- Саме вийшло? Це найдурніше пояснення яке я коли-небудь чув. Я хочу знати, що ти робила, як ти це робила, які слова вимовляла, що відчувала і про що думала в цей час. Все. Абсолютно все.
- Пам'ятаю, що порізала руку, текла кров. Закривавлену руку поклала на рану. Щось говорила, але не пам'ятаю слів. І все, що я хотіла це врятувати вовка. Мені не хотілося, щоб він помирав. От і все.
Лорд все більше хмурився. Моє пояснення його зовсім не вразило.
- Батьку, може, ти мені все ж дозволиш пояснити чи так і будеш зображати з себе грізного лорда? - Схоже Дара на відміну від мене абсолютно не лякав грізний вигляд його батька. І коли я встигла стати такою боягузкою.
- Я не зображую з себе грізного лорда - його губи вигнулися у ледь помітній усмішці - я і є грізний лорд. Чи ти цього не знаєш, сину. І те, що відбулося дуже серйозно і ...
Безцеремонно перервавши міркування грізного лорда, відчинилися двері, явивши нам ще одного представника сімейства ель Веко. Сімейна схожість відразу впадала в очі. Вони всі як близнюки тільки віком відрізняються. Чоловік який стояв у дверях на вигляд був трохи старше Дара і я припустила, що це його брат. Він зайшов у вітальню легкою ходою дикого звіра при цьому, випромінюючи на всі боки чарівність. Від подиву я розкрила рот та так і забула закрити, дивлячись на чоловіка.
- Вимальовується - одними губами прошепотів мені Дар.
Як не дивно, це зняло з мене заціпеніння і я змогла закрити рот.
- Що ти сказав, племінник, а то я не розчув? - Чоловік посміхнувся у всі тридцять два - я радий тебе бачити цілим та неушкодженим.
- Я сказав, дядько Рідгард, що ти завжди вмієш ефектно з'явиться.
- Заздрість погане почуття. Хто ця юна леді? А мені навіть не повідомили, що у нас гості - продовжуючи посміхатися, він наповнив свій келих та влаштувався у вільному кріслі.
- А ця юна леді, брат, твоя племінниця - прямо повідомив ель Веко старший.
- Племінниця? Що нічого іншого не придумали? - посміхався Рідгард.
- Це не вигадки. Сідай, якщо прийшов. Може, допоможеш розібратися у тому, що трапилося. Ти ж у нас експерт по магії й ритуалах демонів.
- А при чому тут демонічна магія і демони? – веселий настрій Рідгарда, як рукою зняло, і він став дуже серйозним.
- Саме це ми зараз і намагаємося з'ясувати. А ця дівчина і є нашим «демоном», який провів ритуал «інхорос» з Даром і, навіть не може виразно пояснити, як це у неї вийшло. Тепер вони пов'язані й ти, як ніхто знаєш про особливості цього зв'язку. Для всіх інших вони провели звичайний кровний ритуал братського зв'язку - швидко ввів брата в курс справи Еріл.
На кілька хвилин в кімнаті настала тиша. Напруга відчувалася фізично. Першим не витримав Рідгард. Наповнивши, вже порожній келих брата, він замислився трохи та наповнив ще два келихи для нас з Даром. Я з вдячністю прийняла фужер з його рук та зробила маленький ковток. Янтарна рідина нагадувала віскі. Тепло розлилося всередині, допомагаючи вгамувати тремтіння і хвилювання.
- Інхорос - це дуже древній ритуал, зараз практично не застосовується, тому що правдива інформація про нього вважається загубленою навіть серед демонів. - Рідгард був схожий на професора університету, який пояснює прописні істини студентам. - Звичайно ж в деяких сім'ях зберіглась інформація про ритуал. Але особливість його в тому, що далеко не кожному демону під силу привести його в дію. Тільки дуже сильні демони могли його використовувати оскільки була потрібна велика сила, для того щоб контролювати наслідки проведеного ритуалу. Якщо демон був недостатньо сильний, він міг зійти з розуму або загинути його кровник помирав у будь-якому випадку. З чого ви взяли, що ми маємо справу саме з інхоросом?
- Може, ви нарешті вислухаєте мене, а потім будете робити припущення та будувати здогади - привернув до себе увагу Дар.
Чоловіки не заперечували. І Дарзан розповів все, що сталося з ним на практиці. Як вони вирушили у ліс, як зустріли гідру. Про страшну рану й отруту, про все, що трапилося на галявині та після нашої зустрічі. Він розповів про те, що я з іншого світу та не знаю, як сюди потрапила і як повернутися назад. Розказав про вигадану нами та випробувану на Лісандрові амнезію. Дар зізнався, як в дитинстві любив читати праці дядька, звідки й почерпнув детальну інформацію про ритуали демонів. Зіставивши всі факти та знання, він прийшов до висновку, що тільки "інхорос" міг врятувати йому життя. Батько і дядько слухали та лише зрідка ставили питання, щоб уточнити деталі які їх цікавлять. Щоб надати підтвердження висновків, до яких він прийшов, Дар сказав про те, що ми відчуваємо один одного і цей зв'язок стає тільки сильнішим.