9

Вони вийшли надвір і опинились в чудовому парку. Навколо росли декоративні дерева, яким було надано різних форм. Навколо було багато яскравих квітів. Чисті паркові доріжки викладені каменем. На узбіччях стояли нічні ліхтарі. У центрі парку було озеро, посеред якого бив фонтан заввишки метрів десять. Пройшовши ще трохи, вони опинились серед дерев, листя на яких було різного кольору. На деяких рослинах були якісь плоди. І ось нарешті вони прийшли. Будинок на вигляд був у доброму стані. Фарба трохи вицвіла на сонці, але трималась. Будинок мав два поверхи, і був вкритий червоною черепицею. Вікна були широкі. Було два балкони. За будинком, за десять метрів від нього, була стіна.

— Я думала, буде гірше, — мовила принцеса. — Поки що все нормально. А хто в ньому жив і чого тут більше ніхто не живе?
— Жив один викладач боротьби з темними силами. Одного дня він зник. Відтоді минуло п'ять років. Слідів його так і не виявили. Відтоді будинок так і стоїть незаселений. Нещодавно вивезли його речі. А тепер знову меблі для вас завозити доведеться. Ну, заходьте всередину. Подивимось, що й як.

Зайшовши всередину будинку, вони опинились у просторій кімнаті, стіни якої обсипались, навколо валялись уламки речей, рваний папір, висіла павутина, а підлогу вкривав пил. Справа був камін, ліворуч на другий поверх вели дерев'яні сходи. Під ними були двері. Ліворуч, недалеко від каміна, теж були двері, але скло в них тріснуло. Люсі оглянула кімнату.

— Тут роботи — непочатий край. Сміття винесете під стіну, його потім заберуть. Двері під сходами — це вхід до ванної кімнати й туалету. Тут вам пощастило, бо в кімнатах інших учнів вони загального користування, по парі на поверх. Там кухня й їдальня, — вона вказала на двері з розбитим склом. — На другому поверсі є п'ять кімнат і туалет.
— Сподіваюся, він працює, бо, поглянувши довкола, я якось у цьому не впевнена, — мовила Сенса. — І де ми будемо спати? Кімнати вгорі, думаю, не в кращому стані, ніж ця.

Люсі постояла трохи.
— Добре. Ви тут починайте прибирати, а ввечері я відведу вас до учнівських кімнат. Зараз вам принесуть відра й віники, а ганчірок тут достатньо. Як приберете — завезу меблі.

І Люсі пішла геть. Подруги лишились самі.

— Вони, що, тут зовсім глузд втратили? Тут бригаді робітників — три місяці ремонту робити, — обурилась Міра. — А вони зараз відра принесуть й віники нам? Тут капітальний ремонт потрібен.
— Тепер зрозуміло, чому сюди ніхто не хоче. А нам, окрім прибирання, ще й грамоти навчатись, — з сумом мовила Ранет, штовхнувши ногою якийсь шматок дерева.

Принцеса глянула на подруг й промовила пошепки:
— Є у мене одна ідея, яка допоможе нам вирішити проблему ремонту. Але хочу попередити: це порушення закону.
— А точніше пояснити можеш? — поцікавилась Сенса.
— У батьківському кабінеті я віднайшла невелике заклинаня «Магічне відновлення речей» називається.
— А чому воно незаконне? — запитала Сенса.
— Імператор видав указ, за яким використання заклинання карається штрафом — 100 золотих короля.
— Чимала сума. А чому так? — здивувалась вампірка.
— А що буде з торгівлею, виробництвом товарів, податками на них, коли кожен замість того, щоб купити нову річ, прочитає  заклиннаня й відновить її? Виробництво зупиниться, торгівля також, а як наслідок — надходження до скарбниці імперії.
— Тепер зрозуміло. Але що ти пропонуєш? — поцікавилась Сенса.
— Я готова заплатити штраф. Я проведу ритуал, об'єднавши наші магічні сили, якщо ви погоджуєтесь.
— Я — за, — мовила Сенса. — Якщо ти впевнена, що не вийде, як із бібліотекою, — вона посміхнулась.
— Як не вийде — прибирати будинок буде не потрібно, — відповіла принцеса. — Ну що?

Подруги оглянулись довкола, поглянули на принцесу й закивали на знак згоди.

За дверима почувся стукіт металу, двері відчинились, і до кімнати зайшли двоє охоронців у латах. В руках вони тримали відра, віники й швабри.
— Ось вам, просили принести, — вони поклали свою ношу на підлогу, обвели поглядом кімнату, потім поглянули на дівчат, потім на відра.
— Може, допоможете нам із прибиранням? — мовила принцеса й посміхнулась.

Охоронці переглянулись.
— Із радістю допомогли б, але ми на службі, — і швидко вийшли з будинку.
— Лицарі за нашого часу перевелися, — промовила принцеса.
— А принцеси й баронеси повинні займатись прибиранням, — мовила, усміхнувшись, Ранет. — Принцесо, розпочинай ритуал, доки хтось знову не прийшов. І хай допоможуть нам Боги.

Принцеса підійшла до каміна, знайшла там шматок деревного вугілля й стала малювати на підлозі велике коло, навколо нього — різні знаки, символи, якісь зображення. Закінчивши малювати, вона запросила подруг всередину.
— А тепер обережно, щоб не затерти малюнки, підійдіть до мене. Візьмім одна одну за руки, утворивши коло. І щоб не відбувалось — не розмикайте його. А я прочитаю заклинання.
— А нам щось потрібно робити?
— Нічого, просто не розмикайте коло.

Принцеса заплющила очі й розпочала протяжно промовляти слова: «Армаде рене осіра де мане торо». Спочатку нічого не відбувалось, потім Міра відчула легке поколювання в тілі, у долонях. Намальовані вугіллям лінії й символи почали світитись синім світлом, і з кожним словом принцеси все яскравіше. Поколювання стало сильнішим, з'явився нізвідки легкий вітерець, розвіваючи довге волосся дівчат. І раптом їх невідома сила відірвала від підлоги й підняла над нею на висоту двадцяти сантиметрів. А принцеса продовжувала, символи яскраво запульсували в такт її голосу.
— Номо нео ло до неро громо аро тея рамо бомо нероооо!

З останнім словом символи й коло яскраво спалахнули, на мить засліпивши очі. Сила, яка тримала подруг, раптом пропала, і вони попадали на підлогу. Тілом розлилась слабкість. Зате будинок був як новий, наче збудували його три дні тому. Колишні незрозумілі уламки на підлозі перетворились на нові речі. Навіть попіл у каміні перетворився на дрова. Але, на жаль, пил нікуди не дівся: він літав, піднятий магічним вітром, довкола й лежав на новій підлозі, до нього додалась павутина, яка обсипалась зі стін й стелі. Міра чхнула, провела пальцем по підлозі, залишаючи слід, і зітхнула. Поглянула на принцесу.
— Ну, це заклинання відновлення, а не чистоти. Пил доведеться прибирати самим. Непогано в нас вийшло, ви погляньте. Я думала, ми відновимо лише кімнату, а в нас новий будинок, — промовила принцеса.
— Я думаю, в нас скоро будуть гості, — мовила Сенса. — Такий сплеск магічної енергії не помітити просто неможливо. І де ми стільки сили взяли?