Остання Тінь: Серце Чорної Пантери
Пролог
Місто спало, але Кай чув кожен подих нічного вітру. Він стояв на краю високого шпиля, і його чорний плащ розвівався, наче крила кажана. Його зіниці були вузькими вертикальними щілинами, що світилися жовтим золотом.
Він відчував, як магія всередині нього згортається, наче холодне полум'я. Раніше стрибок із такої висоти був для нього природним, як дихання. Тепер він відчував вагу свого людського тіла.
— Це останній раз, — прошепотів він сам собі.
Кай заплющив очі, і його м’язи напружилися. З тихим шелестом його людська подоба почала танути, поступаючись місцем ідеальній чорноті. На карниз ступила велична пантера. Кожна її шерстинка була наче зіткана з темряви. Кай видав тихий, сумний рик — це було прощання зі світом звірів.
Він знав: там, у долині, Майя вже чекає на нього з магічним пензлем у руках. Вони мають закрити книгу перевертнів назавжди.
Пантера відштовхнулася від каменю і полетіла вниз, у прірву, де починалася їхня остання пригода.
Відредаговано: 26.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
