Розділ 1

Кая : 

Я дивилася на свої руки, де під шкірою все ще пульсували чорні візерунки. У домі панувала важка тиша. Батьки сиділи навпроти, і в їхніх очах я вперше бачила не турботу, а приховану правду, яку вони берегли роками.

— Ти не просто людина, Каю, — голос батька тремтів. — У твоїх жилах тече кров демонів. Ти — полукровка.

Мати підійшла ближче й обережно торкнулася моєї спини, там, де під одягом ховалися мої власні крила. Одне з них було міцним і чорним, як ніч, а інше… інше було поламане ще в дитинстві, понівечене й безсиле. Я була демоницею, яка ніколи не змогла б злетіти самостійно.

— Тому Абаддон прийшов за тобою, — прошепотіла вона. — Дракони відчувають таку силу. Вони відчувають тих, кому небо належить за правом народження, але чий шлях до нього закритий.

Раптом стіни нашого будинку здригнулися від потужного рику. Позаду почувся тупіт коней та брязкання обладунків. Орден вершників був уже тут.

Я вибігла на подвір'я. Чорний дракон Абаддон чекав, розправивши крила, що закривали половину неба. Поруч із ним стояв його перший власник — високий хлопець у срібних обладунках. Його обличчя було спотворене люттю.

— Відійди від нього, мерзенна полукровка! — закричав він, намагаючись схопити Абаддона за поводи. — Він мій! Він не може належати такій, як ти!

Дракон грізно клацнув щелепами біля самого обличчя вершника, змусивши того відсахнутися. Абаддон знову схилив голову переді мною.

Я відчула, як моє зламане крило боляче сіпнулося. Я не могла літати сама, але цей дракон пропонував мені свої крила замість моїх. Ігноруючи крики вершника та сльози батьків, я зробила крок вперед і вхопилася за луску.

— Каю, ні! — крикнув батько, але було пізно.

Я видерлася на спину гіганта. Хлопець-вершник, хоч і був розлючений, не мав вибору — він злетів на дракона слідом, вчепившись у сідло позаду мене. Абаддон відштовхнувся від землі з такою силою, що мені перехопило подих.

Ми злетіли. Вітер бив у моє скалічене крило, але тепер це не мало значення. Я була в небі. Позаду я чула важке дихання першого вершника — він ненавидів мене кожною клітинкою свого тіла, але зараз ми були пов'язані одним драконом.

Напівдемониця без крил та розлючений лицар на одному чорному драконі — наша спільна історія почалася з падіння у невідомість.