"Остання сторінка"

Глава 2. Бібліотека людей-книг

Переді мною виросли високі арки. Це була бібліотека — але не така, яку я знав. Зала була заповнена людьми-книгами. Їхні тіла складалися зі сторінок, що шелестіли при кожному русі. Деякі сиділи в колі й читали одне одного, інші ходили, розсипаючи слова, які перетворювалися на метеликів.

— Чи є тут моя книга? — спитав я.
— Кожен шукає свою, — відповів старий-книга. — Але знайти її може лише той, хто готовий прочитати правду.

У центрі зали стояв трон із переплетених сторінок. На ньому сидів старий-книга, його тіло було товстим томом із тисячами сторінок.
— Ти шукаєш свою історію, — сказав він. — Йди до лісу годинників. Там ти знайдеш час, який належить тобі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше