Ланцюг зради

Момент, коли все, що вже пройдено, опиняється під загрозою. Бо ворог знає більше, ніж мав би. А отже, десь поруч - той, хто зраджує.

"Найнебезпечніший ворог - той, хто сидить поруч і посміхається."

Наступної ночі вони мали вирушати на нову точку - склади біля залізниці. За наводкою, там ховалась партія зброї, яку контролював Дорієв.

Але коли Марат із Лією приїхали - там вже були інші. Озброєні. Готові. Чекали саме на них.

- Засідка, - прошепотів Марат і швидко натиснув на газ.

Машина розвернулась, кулі просвистіли поруч. Вони ледве вирвались.

У сховищі Лія впала на коліна, перевіряючи, чи він не поранений.

- Як вони знали? - запитала.

- Хтось нас зливає.

---

Марат переглянув своїх людей. Контактів лишилося небагато. Тих, кому можна довіряти - ще менше.

Жук.

Рой.

Сірий.

І... Марина.

Він мовчки переглядав список. Усі - старі. Усі - "перевірені".

Але помилка трапилась. І хтось серед них зрадник.

- У нас є двоє днів, - сказав Марат. - А потім почнуть полювати ще жорсткіше.

- То що будемо робити?

- Поставимо пастку. І подивимось, хто з них у неї потрапить.

---

Наступного дня він подзвонив Жуку. Сказав, що готується велика зустріч. Що Лія залишиться одна в сховищі - без охорони.

Це була брехня. Але достатня, аби перевірити реакцію.

І не минуло й години, як незнайомий номер кинув повідомлення:

> "Ціль буде сама. Сьогодні, 23:00. Вхід з півдня."

Марат стис телефон.

- Тепер ми знаємо.

---

Уночі, замість Лії, в кімнаті сиділа Марина - зі зброєю й прицільною камерою. Марат і Лія спостерігали з даху сусідньої будівлі.

О 23:00 прийшли двоє. Зв'язані з людьми Дорієва. Прямо в пастку.

Після короткої стрілянини один утік, інший був поранений.

- Хто тебе навів? - гаркнув Марат.

- Рой... це був Рой... він сказав, що буде легко...

---

Повернувшись до укриття, Марат кинув стілець об стіну.

- Я виріс із цими людьми. Я їв з ними з одного столу. І вони...

- Зрадили, - тихо закінчила Лія. - Бо ти став не тим, ким був. Бо ти став сильнішим. І людянішим.

Він мовчав.

А потім додав:

- Тепер нікого не шкодую. І кожен, хто на нашому шляху - стане спогадом. Кривавим.

І Лія знала: тепер він - ще холодніший. Бо поруч із ним - та, за кого він готовий палити все довкола.