У списку на смерть

Ворог тепер діє відкрито. Голови Марата і Лії - в ціні. І це вже не просто втеча чи захист. Це війна.

"Коли за твоє життя платять, починаєш по-справжньому цінувати кожен подих."

Уночі зателефонував старий контакт Марата - Жук.

Зазвичай він не дзвонив, якщо не пахло смертю.

- За твою голову пів мільйона, - сказав він.

- А за її? - спокійно запитав Марат.

На тій стороні була пауза.

- За неї більше.

Марат стис кулак. В очах блиснув лід.

- Хто дав наказ?

- Нова верхівка. Вони хочуть не просто прибрати тебе. Вони хочуть виставити шоу. Публічну розправу. Їй призначили роль... наживки.

---

Лія мовчки вислухала. Не здригнулась. Не захиталась.

- То що далі? - запитала.

- Далі ми граємо. Але вже не за їхніми правилами.

Марат знав - час вивести гру на інший рівень. Не ховатися. Не оборонятись.

А ударити у відповідь. Жорстко. Болісно. Симетрично.

---

Вони змінили зовнішність - нові документи, нове авто, нові імена.

Він став Олегом. Вона - Мілою.

Але очі залишались тими самими. І ті очі вже бачили більше, ніж варто було бачити за все життя.

> За ними полювали.

Але вони - теж мисливці.

---

У новому укритті - на околиці міста - Марат розклав карту. Червоні позначки - місця, де можуть бути вороги.

Він показав одне ім'я: Аслан Дорієв.

- Це той, хто поставив ціну на тебе.

Лія кивнула.

- Тоді давай зробимо так, щоб йому довелося заплатити ще дорожче.

- За що? - посміхнувся Марат.

- За помилку. За те, що він не вбив нас одразу.

---

> Гра змінилась. Тепер у центрі - не жертви. А ті, хто змусить тремтіти саму систему.