Остання розмова

«ОСТАННЯ РОЗМОВА»

КАПЛЯ-САРГСЯН АНГЕЛІНА ВАНІКІВНА

П'єса за мотивами трагедії Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта»

Тривалість: ~45 хвилин

 Малий театр

 Мінімалістична постановка

ЗАГАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ

П'єса переосмислює фінал «Ромео і Джульєтти» – що, якби Джульєтта прокинулась на кілька хвилин раніше? Що, якби у них була остання розмова? Вся дія відбувається в одному місці – склепі Капулетті. Це психологічна драма про вибір, любов і неможливість змінити долю. Текст – сучасна українська мова з поетичними вставками.

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДЛЯ МАЛОГО ТЕАТРУ

Сцена:

• Розмір: від 5×4 метрів, підходить для чорного кабінету або камерної сцени
• Глядачів: 30–80 осіб, бажано три сторони або фронтальне розташування

Декорації (мінімум):

• Центр сцени – масивний кам'яний (або імітація під камінь) саркофаг / широкий постамент висотою 50–60 см, довжиною ~180 см. Можна зробити з пінопласту, покритого фактурною фарбою «під камінь»
• Ліворуч від постаменту – низька кам'яна сходинка або уступ
• Праворуч – кований або темний дерев'яний ліхтар на підлозі (реквізит)
• На задньому плані – чорне або темно-синє задники з ледь помітною фактурою (цегла, склепіння). Якщо є можливість – арка з тканини або ДВП
• Підлога – темна, без килимів

Освітлення (ключове!):

• Основне: холодне синьо-сіре «підземне» світло – 2–3 прожектори збоку під кутом 30°, щоб давати різкі тіні
• Свічки/ліхтар: тепле жовте точкове підсвічування (може бути LED-імітація) – для інтимних моментів
• Фінал: повільне зникання до абсолютної темряви
• Якщо є диммер – вся п'єса грається на переходах між холодним і теплим світлом залежно від емоцій сцени

Звук:

• Тиша як основний звуковий засіб
• Фонова доріжка: дуже тихий, майже нечутний струнний дрон (кварти, квінти) – створює напругу
• Кілька звукових акцентів: крапля води десь у склепі (можна запис), далекий дзвін (один удар) на початку і в фіналі
• Живий звук переважає над фонограмою

ДІЙОВІ ОСОБИ

Персонаж

Вік

Опис

РОМЕО

18–22 роки

Молодий, виснажений горем. Рухи порывисті, нервові. Вже прийняв рішення – тому парадоксально спокійний

ДЖУЛЬЄТТА

16–18 років

Прокидається з дурману. Спочатку загальмована, потім наростаюча паніка і ясність

ЛОРЕНЦО

45–55 років

Монах. З'являється в кінці. Задихається – поспішав. Розуміє, що запізнився

ПАРІС (тіло, без тексту)

–

Лежить осторонь від постаменту, на підлозі. Може бути реалізований манекеном у костюмі

Мінімальний склад: 3 актори (Паріс – манекен або статист без слів)

КОСТЮМИ

Ромео: темні облягаючі штани, білесувата сорочка – розірвана або брудна (він щойно бився з Парісом), темний плащ або куртка на початку, яку він скидає. Ніякого яскравого – тільки темне й землисте. На поясі – порожня піхва кинджала (кинджал вже в руці або за пазухою).

Джульєтта: довга біла сукня-саван – проста, лляна. Розпущене волосся. Ніяких прикрас. Бліда – грим з білою основою, сірі тіні під очима. Вона виглядає як примара, яка ожила.

Лоренцо: чорна ряса з капюшоном, мотузковий пояс. Босий або в простих сандалях.

СТРУКТУРА П'ЄСИ

П'єса ділиться на 5 сцен без антракту. Орієнтовний хронометраж кожної позначено.

ПРОЛОГ

(хронометраж: 2 хвилини)

Повна темрява. Один удар далекого дзвону. Пауза – 5 секунд. Потім дуже повільно, знизу, починає з'являтися холодне синє світло – наче світає під землею. На постаменті нерухомо лежить ДЖУЛЬЄТТА. Руки складені на грудях. Поруч на підлозі – квіти (вже зів'ялі або свіжі – на розсуд режисера). Осторонь, у темряві – ледь видна постать ПАРІСА.

З темряви лівого порталу виходить РОМЕО. Він тримає в руці смолоскип або ліхтар. Зупиняється. Довго дивиться на Джульєтту. Підходить повільно – кожен крок наче коштує зусиль.