Остання гра

Розділ 2

Крістіан

По волі своєї матері . Я прибув у селище. На виході з корабля мене зустрів невеликий мужчина. Він завідував цим місцем. Одразу ж почав розповідати історії і назначив мені обов'язки. Від нього крутилась голова. Я думав хоч тут відірвусь , а не тут то було. 

- Тут чудові перспективи - зазначив мені пан Мит. Завідувач селеща.

- Розумію. Гарний ландшафт - відповів я.

Хотілось б мені втекти куди подалі від нього. Господь мабуть почув моє прохання. До пана Мита прийшов  чоловік і щось тихенько пробурмотав . В цю ж секунду він підійшов і вибачився сказавши , що мусить вирішити деякі важливі політичні справи. Ми обмінялися посмішками й розійшлися. Щож вперед на нові пригоди. Й я побіг досліджувати цю місцину.  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше