Крістіан
По волі своєї матері . Я прибув у селище. На виході з корабля мене зустрів невеликий мужчина. Він завідував цим місцем. Одразу ж почав розповідати історії і назначив мені обов'язки. Від нього крутилась голова. Я думав хоч тут відірвусь , а не тут то було.
- Тут чудові перспективи - зазначив мені пан Мит. Завідувач селеща.
- Розумію. Гарний ландшафт - відповів я.
Хотілось б мені втекти куди подалі від нього. Господь мабуть почув моє прохання. До пана Мита прийшов чоловік і щось тихенько пробурмотав . В цю ж секунду він підійшов і вибачився сказавши , що мусить вирішити деякі важливі політичні справи. Ми обмінялися посмішками й розійшлися. Щож вперед на нові пригоди. Й я побіг досліджувати цю місцину.