Від першої зустрічі Саян з Нейрою пройшло п'ять місяців. Весь цей час Наступниця металася континентом між рідними та близькими їй людьми, не забуваючи про нові поставлені перед собою цілі: знайти Арсена, звільнити доньок, захистити Сабіра. А ще потрібно було придумати, як витягти матір дівчинки з підземелля, куди її запроторив новий імператор – Янус Арльхерн.
Схоже цей амбрі не те щоб не думав що робить, а взагалі не мав уявлення про свої вчинки: рада, як велика так і мала, була не просто розпущена ним, а й знищена до останнього. Конституція, написана ще за часів першого Імператора - змінена, а закони переписані. Без всяких на то причин були підняті податки. Навіть прислуга в палаці повинні були сплачувати щоквартальну дань, при цьому оплата за працю була незмінна. Також за останній рік Арльхерн запровадив устрій робочого дня, де години були збільшені, а привілеї забрані, - населення не мало права навіть на обід, при тринадцятигодинній праці. Був виданий Наказ про створення нової армії магів, куди примусово скликали не тільки перевертнів, а й людей з магічними вміннями. Дійшло до того, що горе-Імператор зажадав збільшення магічної зброї у особистій зброярні й видав Наказ, підкріплений розпорядженням, у якому йшлося наступне — кожен житель імперії має піднести владі кристал наповнений магією, щоправда під підпис, який нібито гарантував заступництво Його Високості. Це й було останньою краплею народної віри цьому вискочці. Чотири Вовчі клани повстали, демонструючи бажання відділитися, що й дало б тріщину імперії. За ними повстали й інші касти магічних істот, простий народ був останнім.
Звичайно ж Арльхерн цього не допустив, нацькувавши на них свого вірного пса – чаклуна Горіса, а той, зі своєю ордою, не за один день, звичайно, але зумів зупинити повстанців, хоч і тут не обійшлося без численних страт і втрат.
Багатьох своїх прибічників Янус дозволив стратити показово, не кажучи вже про однодумців свого попередника, голови котрих зараз прикрашали чи не всі приграничні фортеці. З тих хто зумів сховатися, були зняті титули й звання, конфісковане майно.
Континентом пройшовся хаос.
Разом з цим усім був втрачений час весняного посіву, а з озимих культур запасів майже не було, так як минулорічний врожай був надто мізерний - дощова зима розмила всі засіяні частини суші. Населення готувалося до голодної зими, а відтак почалися масові крадіжки, на дорогах було небезпечно. Благо, в Жовтому лісі поки було тихо, адже глибоководна О'сеня відлякує навіть найсміливіших...
Бачачи такі зміни, Анна в які рази звинувачувала себе й свою недалекоглядність в минулому. Спостерігаючи за містянами, котрі тікали з великих міст в селища, осідали в хуторах, в колись кимось покинутих хатинах, вона все частіше думала про свою значимість у цьому світі.
За останній місяць головною дорогою від північної фортеці Фьйорт до столиці, пройшлися наближені воїни Януса на чолі з тим же катом – Горісом. Вони силою збирали податки з народу, не забуваючи про кристали для імператора...
#1732 в Фентезі
#5016 в Любовні романи
#1234 в Любовне фентезі
магія, боротьба і протистояння долі, магічні істоти та кохання
Відредаговано: 25.11.2025