Глава ІІІ : Об'єкт

"Ця стежка, вона проходить через невеликий ліс, що був поруч з моїм домом. Я там частенько ходила, адже вона веде прямісінько до старого покинутого стадіону. Я не застала того часу, коли там проходили змагання, чи якісь заходи, але я зараз його використовую як свою власну базу. Я побудувала там з палок невеликий шалаш, накрила старим простирадлом, і всередині виставила який-не-який екстер'єр. Цей стадіон мав стандартну форму: довга кругла доріжка для бігу, посередині невелике поле для футболу, а позаду, за полем, був майданчик з різними брусами та іншими спорядженнями для спорту. Я частенько там займалась, скоріше від нудьги, аніж від бажання мати спортивне тіло. Ці теплі спогади, яскраве сонце, жодних воєн, жодних бійок, бабуся... У мене виступили сльози. "Чому я плачу?" - питаю я сама у себе. Та відповісти я геть нічого не можу, це ж тільки сон, приємний, але все таки сон. Поки я надихалась цією ностальгією, навколо мене почало щось відбуватись. Різко чорні хмари затьмарили Сонце, все почало повертати свій нинішній вигляд. Розбита доріжка, згорівше поле, та заламаний майданчик. "Я не розумію, що відбувається, чому? Не треба, будь-ласка, поверни мій Рай назад!" - волала я.

-Чи ти знаєш, де межа між коханням та жагою до помсти? Чи ти віриш, що твоя надія не марна дитяча мрія? Що ти доведеш своїми діями?- незнайомий, страшний, ближче до диявольского голос звернувся до мене. Ці слова лунали у мене в голові, я не могла їх ніяк витягнути, воно пожирало мене...-Хто ти? Хто ти? Хто ти?"

А-а-а-а! - закричала Аліса. Вона прокинулась в холодному поту в своїй кімнаті в асоціації. На її обличчі, ледь не вперше за пару років, можна було побачити страх. Страх того, що її минуле вже не таке як було, що все давно вже знищенно, тільки тому що, її містечко було маленької провінцією, далеко від столиці Скайвілль. Дівчина встала з ліжка та почала вмиватись, щоб привести себе до тями. На годиннику була четвера година ранку. "Чому я тут? Як я тут опинилась? Я пам'ятаю як увійшла до кабінету лікаря, і вже за мить я тут... Я геть не пам'ятаю нічого, тільки он рука сильно болить, невже її різали чи чого гірше..."

До самого ранку Аліса не могла заснути, цей сон не давав їй і шансу на понурення в мрійливий світ знову. Наче щось блокувало її, не дозволяло поспати ще. На дівчину чекала нова місія яка буде проводитись на старому та вже непрацюючому об'єкті. Він знаходиться в ізольованій зоні, бо декілька років тому там стався вибух, і хімікати почали розповсюджуватись по всій території навколо. На ліквідацію данної аварії було відправлено всі служби безпеки, і військові в тому ж числі. Раніше це була звичайна фабрика, на якій виготовлювались експерементальні ліки для тяжко хворих людей, осб власне чому, вона знаходиться за містом. По новинах показували яскраві кадри з місця подій: згорівший блок, зламаний конвеєр, відсутнійсть світла, повний хаос та справжнє Пекло. По офіційним данним загинуло близько п'ятисот людей персоналу та декілька інвесторів яким не пощастило бути там в цей момент. Трагедія нині називається "День зворотньої медицини" і кожен рік шанується як старання людей поборити смерть, але вона все ще сильніше за нас. 

Донедавна, ця зона була максимально закрита, навіть охоронялась певний час, та згодом просто отримала статус покинутої будівлі. Ця фабрика стала ідеальним місцем для любителів зняти екстримальний контент, перевірити свої нерви, і навіть деякі впливові люди хотіли викупити приміщення для створення наймасштабнішої та найстрашнішою кімнати страху, або хоррор квесту. Однак через надмірну хімічну небезпеку продаж чи перебудову в данній зоні було заборонено.Звісно інвестори були незадоволені цим, але навіть вони розуміють, що життя людей вище ніж такий бізнес, ще й без жодних гарантій на успіх. З урахуванням усіх цих факторів всі ідеї для відбудови чи присвоєння землі були скасовані.

Причина чому гвардійці будуть туди відпрвалятись доволі лякаюча. В асоціацю поступив дзвінок від очевидця, який проїжджав повз будівлю дорогою додому. Він почув якийсь нелюдський крик, щось схоже на вий вовка та чудовиська, а після обвал стін. Але головне причина - "він". Він встиг зняти на камеру монстра який вибігав з фабрики. З його слів це була людиноподібна істота, вона мала три руки, роздвоєне обличчя, а ріст був ледь не чотири метри. Наляканий очевидець зразу втік з місця подій, а як тільки закрився в своєму підвалі попередив асоціацію про загрозу. 

В асоціації пролунала сирена, а через гучномовець лунали слова: "Увага! Помічений монстр! Його розташування орієнтовно на старій фабриці. Команда з лідером 11999 негайно вирушити на місце та зачистити фабрику. Задача - ліквідація монтра! Повторюю! Задача - ліквідація монстра!"

Бувально за хвилину команда гвардійців з п'яти солдатів була зібрана біля заднього виходу. Для швидкого пересування вони використовують технологічне взуття, що вже влаштоване в їхні костюми. Завдяки концентрованій енергії вони можуть бігати як спорткари, але це не ліміт. Костюм також відстежує всі психологочні фактори мисливця, рівень його адреналіну та готовність до битви. Чи вище показники - тим більше зможе видати костюм. Через п'ять хвилин вся команда була вже біля головного входу в фабрику. На головних дверях була вивіска з назвою "Medic Com", а на стіні поруч величезні подряпини, які були схожі на пазурі того самого монстра. Аліса дала наказ жестом всім рухатись тихо та обережно. Досі неясно чи монстри мають свої вміння чи ні, і немає жодної класифікації цих істот, тому варто чекати всього та навіть більше. Всередині фабрики дійсно було все давно покинуто та знищено. Перша локація - холл. Там в основному були стійки з адміністраторами, кабінети персоналу, менеджери та інші працівники фабрики. Запах був неймовірно токсичним, щось на кшталт ліків та керосину, а також гнилої плоті. Кожен з мисливців дістав свою зброю, а ліхтарики на їх грудях освітлювали шлях вперед. Наприклад гвардієць 11991 мав зброю у вигляді двох зворотніх клинків, і саме зброю йому дали через його спритність та можлівсть швидко ліквідувати. Гвардієць номер 11992 мав снайперську гвинтівку, яка крім того, могла трансформуватись в спис. Ця зброя дісталась солдату, бо той проявив вміння терпіти, тактично та рішуче мислити, а також приймати зважені рішення в залежності від ситуації. Аліса же універсал, вона вміє битись як на близькій відстані так і на довгій дистанції.