Останній вогонь
Розділ 45
Тиша, що опустилася на Салхарін після закриття останнього розлому, була схожа на подих новонародженого світу. Багряні спалахи катаклізму повністю зникли, поступившись місцем м'якому, кришталевому сяйву мільйонів зірок, які мирно мерехтіли над вежами Академії.
На центральній площі панувала глибока, зворушлива тиша. Герої стояли плечем до плеча, дивлячись на те, як над їхніми головами вирівнюються останні лінії просторової геометрії. Жодних ворогів, жодних загроз — лише чистий простір і довгоочікуваний мир, який вони вибороли власною відвагою та вірністю.
Ігніс обережно опустив свою масивну мідну голову на кам'яну бруківку біля ніг Лізи, випускаючи з ніздрів легкі, терті іскри. У її свідомості лунав спокійний, утомлений, але неймовірно щасливий голос дракона: «ми вдома, захиснице ... усе скінчилося, і тепер попереду лише вічність».
Ліза глибоко вдихнула прохолодне повітря, наповнене ароматом гірських трав та озону. Вона відчула, як Лукаш обіймає її за плечі, притискаючи до себе і міцно тримаючи за руку. Срібляста Ара, мідний Ігніс, червоний дракон Насті, а також вірні друзі — Настя, Кай та Марічка — утворювали непорушне коло єдності.
— Ми зробили це, — тихо промовив Лукаш, дивлячись у її сяючі очі. — Сорок п'ятий розділ нашої історії завершено. Попереду залишається всього п'ять кроків до останньої сторінки нашої великої книги, але найголовніше — ми зберегли наш світ і наше кохання назавжди.
#1369 в Фентезі
Відредаговано: 14.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
