Розділ 26

Ранок у Салхаріні почався з несподіванки, яка змусила всю компанію зібратися на центральній площі ще до того, як перші промені сонця торкнулися верхівок кристалічних шпилів. На дошці оголошень Академії Арканів, де зазвичай висіли лише розклади лекцій з просторової геометрії чи попередження про стан міжвимірних бар’єрів, з’явився новий артефакт — старовинний сувій із печаткою Ради Старійшин, що переливався всіма кольорами веселки.

​Ліза, яка прийшла туди разом із Лукашем та Ігнісом, обережно торкнулася паперу. З сувою полилася м’яка мелодія, і перед ними виник голографічний напис: «З нагоди оновлення захисної системи виміру та на честь заслуг Верховного Арбітра та її побратимів оголошується Великий Тиждень Магічних Резонансів. Усі мешканці долин та Академії запрошуються до участі у Великій Експедиції до Небесних Архіпелагів».

​— Небесні Архіпелаги? — здивовано перепитала Настя, підбігаючи до сестри разом зі своїм червоним драконом, за яким із цікавістю спостерігала Марічка. — Це ж ті плавучі острови, про які старійшини розповідали як про легенду? Кажуть, там зберігаються перші джерела магії Салхаріна!

​Ігніс та Ара синхронно підняли голови, відчуваючи енергію далеких островів, і видали тихий, захоплений подих, що відлунням розійшовся по площі. Навіть стійкий і завжди зосереджений Кай зацікавлено зауважив, що така експедиція відкриє їм доступ до абсолютно нових знань і артефактів.

​Для Лізи це означало не просто чергову пригоду, а новий виклик. Як головна наглядовиця, вона мала очолити шлях до Архіпелагів, розгадавши їхні геометричні загадки. Лукаш міцно взяв її за руку, відчуваючи її хвилювання і підтримуючи теплим поглядом.

​— Ну що, Ваша Світлосте, — лукаво посміхнулася Марічка, готуючи свої захисні сфери. — Здається, спокійне життя нам поки що не загрожує. Готуємо крила?

​Ліза впевнено кивнула, дивлячись на те, як небо над Салхаріном світлішає, запрошуючи їх до наступного, ще більш захопливого розділу їхньої великої історії.